Арина, студентка V курсу одного з місцевих вищих навчальних закладів (із міркувань безпеки прізвищ респондентів не зазначаємо. — Авт.):
— Погане для мене — жахлива загибель наших десантників... Погане також — що Україна має гарячу точку, і невідомо, чи вдасться її позбутися. А от хороша новина — це те, що в нас тепер є законно обраний Президент. Я, наприклад, пишаюся тим, що доклала до цього своїх зусиль і їздила до Києва голосувати за нього. Тепер очікую від нового Президента, що він зможе знайти спільну мову з Москвою і що нарешті припиняться вбивства українських військових і мирних жителів Донбасу що припиняться трансляції зомбуючих російських телеканалів; що так звані ведучі тих каналів нарешті змінять риторику, й головне, що новий Президент пам’ятатиме про нас — кримчан, які є українцями, вважають себе українцями і хочуть жити в Україні. Тому що насправді зараз усі жителі півострову вважають, що їх залишили, вони не відчувають підтримки держави. Тим, хто хоче виїхати з Криму і жити в Україні, з житлом фактично ніхто не допомагає (я сама цікавилася цим питанням): пропонують влаштовуватися до гуртожитків, але все це за гроші. Нехай найдешевші коштують 30 гривень на добу, але це все одно — гроші і їх також потрібно десь брати. Людині ж, яка переселилася, потрібно щось їсти, а якщо й можна знайти роботу, зарплата доволі маленька і залишає бажати кращого, до того ж і не всім щастить влаштуватися за спеціальністю хоча б на маленьку зарплату. Тому можливість переселитися на материк мають не всі. Але це ще не все. Сьогодні в Криму є дуже багато молоді, яка любить свою країну, хоче й надалі бути корисною їй і бореться за своє право отримати український диплом. Проте цьогорічні випускники не мають чіткого розуміння того, що їм слід робити для здобуття українського диплому. Я цього тижня знову поїду до Києва — вирішуватиму питання, пов’язані з отриманням вітчизняного диплому. Для мене це питання — принципове, бо я подальше своє життя бачу виключно в Україні. Ще в березні нам обіцяли, що всі цьогорічні випускники матимуть два дипломи — український і російський, причому не хто-небудь обіцяв, а сам декан. Як бачимо, — надурили. Тому я тепер вже нікому не вірю, і знаю, що розраховувати треба лише на себе.
Із січня 2015 року в Росії діятиме новий порядок перетину кордону з країнами СНД — за закордонними паспортами. У документі ставитиметься помітка про кожний перетин кордону. Всі кажуть про те, що в’їхати за вітчизняним паспортом на материкову Україну буде неможливо, адже тоді, коли людина повертатиметься до Криму, в російських митників виникне запитання, чому немає в паспорті відповідної відмітки. Із цього приводу я дуже хвилююся, адже планую переселятися до столиці, натомість щомісяця хочу їздити додому, адже в мене там батьки і старенькі дідусь із бабусею. Боюся, що наші митники не пропускатимуть в Україну за російськими закордонними паспортами, як вони не пропускають кримчан, котрі показують російські паспорти. І я дуже сподіваюся, що новий Президент зрозуміє ситуацію і дозволить в’їжджати в Україну кримчанам за закордонними російськими паспортами. Ми всі сьогодні цього чекаємо і сподіваємось, що нам вмикатимуть зелене світло. Тому що ми до анексії Криму не маємо жодного відношення, все вирішили за нас, а ми хочемо нормально жити й мати можливість у будь-який момент повернутися до Криму або приїхати до Львова чи Києва. Чекаємо підтримки з боку української влади. У мене особисто немає сумніву, що Крим повернеться до України, але повернення займе чимало часу. І поки повернення не відбулося, наша влада має створити кримчанам нормальні умови для життя, щоб ми не відчували себе покинутими напризволяще.
Анна, викладачка гуманітарних дисциплін у одному з місцевих вищих навчальних закладів:
— Для мене, безумовно, подією зі знаком «плюс» стало звільнення від путінських найманців Маріуполя. Сподіваюся, що через місяць чи півтора нам вдасться звільнити весь схід України. Але, чесно кажучи, я не думаю, що без допомоги Заходу, а особливо — Сполучених Штатів — нам вдасться це зробити, оскільки сили нерівні. Тому я маю надію, що незабаром відреагують країни НАТО та нададуть Україні військову підтримку. Якщо ж цього не зробити, та повзуча чума, що діє на Донбасі, може розповзтися й на інші регіони країни, а цього не можна допустити. Добре також для мене — це обрання нового Президента. Від Петра Порошенка очікую реальних кроків, які зможуть вивести нашу країну з глибокої кризи і зробити її нормальною — європейською. Головне зараз — не згаяти час, а почати негайно реформувати країну. Тому що ми пам’ятаємо Віктора Ющенка, який тільки багато говорив, а так нічого й не зробив, а точніше, — привів до влади Віктора Януковича.
Погане — що Україна виявилася абсолютно не готовою до війни. Тільки минулого тижня ми почали створювати гуманітарні коридори, а насправді це треба було робити вже давно. Тому що життя людини — найвища цінність. Сподіваюся, що один раз ставши на ці граблі, вдруге ми їх вже обійдемо. Наша армія має бути не декоративною, а боєздатною, яка може дати гідну відсіч ворогові.
Марія, бібліотекарка:
— Для мене головна добра новина — що Україна отримала нового Президента. У всіх з’явилася надія на те, що законно обраний Президент зможе за підтримки США та країн Європи домовитися з Російською Федерацією про припинення війни і вирішення конфлікту шляхом перемовин. Хоча зрозуміло, що це не буде зроблено завтра.
Щодо поганого — це, звісно, необгрунтоване зростання цін ледь не кожного дня. Кримська влада не може впоратися із ситуацією. Але людям потрібні конкретні дії, а не розмови, тому що годувати дітей потрібно щодня.
