Цього тижня, як і, зрештою, минулого, респонденти «Дня» не залишили поза увагою політичні події. Але радує і те, що оптимізму українцям не бракує, і вони продовжують жити, звертаючи увагу на власні маленькі радощі. Про співпрацю східних та західних регіонів України, український спорт та про дещо інше — у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»
Володимир ЩЕЛКУНОВ , президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати:
— Позитивними моментами, які привернули мою увагу цього тижня, я вважаю в першу чергу те, що, незважаючи на численні заяви політиків з приводу розколу країни на Схід і Захід, — це, як підтвердилося, штучно створена проблема самими політиками. Поясню на прикладі. Наприкінці минулого року ми виступили з ініціативою щодо проведення ділових бізнес-заходів за участю науково-технологічної інтелігенції під гаслом «Об’єднаймо Україну! Схід та Захід!» І ця ідея, на превелику радість і неочікуваність, була підтримана. Першим таким заходом буде бізнес-форум «Львів- Донецьк», що відбудеться 13—14 лютого у Донецьку. До речі, поїхати в Донецьк виявили бажання 47 компаній зі Львова, в тому числі ряд керівників науково-технічних центрів. А донецькі компанії погодилися їх прийняти. Роблячи відповідні висновки, бачу, що у ділових колах ніякого розподілу не може бути. Вони як працювали згуртовано, так і працюють. Другим позитивним моментом, що привернув мою увагу минулого тижня, стало те, що Олег Лісогор, попри своє незадоволення умовами, які створені для спортсменів у державі, все-таки залишився в українській команді. Та нарешті Андрій Шевченко знову показав на що він здатний. У нього настав якийсь прорив як лідера команди «Челсі». Гадаю, що тренер Жозе Мауріньйо почне цінувати нашого бомбардира, і надалі він буде системно забивати голи і працювати на передніх флангах, як це було в Італії.
Негативні моменти — це заява російської сторони щодо нових імміграційних правил. Ми розуміємо, що у тих людей, які працювали на грані, так би мовити, фолу, будуть проблеми. І другий негативний момент — це подальший розвиток протистояння між гілками влади, хоча ніби і зрозумілі всі правила гри. Але це вже набридло і простим українцям, і нашим закордонним партнерам, які не можуть зрозуміти, коли все це скінчиться і ми чітко окреслимо функції розподілу гілок влади згідно з останніми додатками до Конституції.
В’ячеслав ЯКУБЕНКО , адвокат:
— На мою думку, найкраща новина за минулий тиждень, хоча поки вона напряму не стосується України, — це хороша погода, тобто нормальна сніжна зима, яка нарешті прийшла в Європу. До речі, обіцяють, що найближчим часом у нас також будуть морози і сніг. На сьогодні не хочеться думати про політику, тому що, на мою думку, вона приносить більше негативу, аніж позитиву.
Що стосується поганого, то це певний сумний залишок на душі після поховання народного депутата України Євгена Кушнарьова. Це особисті враження. Я все-таки чекав більшої толерантності від наших громадян, незалежно від політичних поглядів. Гадаю, що, незалежно від ставлення до цієї людини, це є неадекватна реакція. У мене особисто з Євгеном Петровичем були не позитивні стосунки. Але тим не менше пам’ять покійного потрібно поважати. Тим більше незалежно від нашого політичного забарвлення треба визнати, що це була визначна особистість в українському політикумі.
Хотілося б поділитися особистими радощами. Моя маленька гордість: я збудував біля будиночка, який успадкував від батька, маленький ставочок, загатив струмок, і вийшов досить мальовничий куточок, який я планую ще якимось чином декорувати. Це реалізація моєї дитячої мрії.
Валентина КИРИЛОВА , директор видавництва «Основа»:
— Тиждень, що минув, для мене нічим особливим не вирізняється серед решти подібних. Але попри це можу дещо хорошого і поганого окреслити. Так от, протягом тижня я втішалася чудовою погодою — це гарно. Та все ж при цьому усвідомлювала всю небезпеку, яку ця гарна погода, трактована як природний катаклізм, несе за собою. Я знайшла в собі сили залишитися осторонь української політики, хоча українська політика і цього тижня не залишилася осторонь кожного з нас.
Не можна не виділити і спортивні події цього тижня. Віталій Кличко оголосив про своє повернення у «великий» бокс. Це гарно. Разом із тим мене покинула надія зафіксувати його кулак без боксерської рукавички поруч з обридлою фізією в обридлій Київраді. Це погано. Радує і те, що Перший національний вечорами транслює чемпіонат Європи з фігурного катання. Та порожні трибуни і низький рейтинг демонструють відсутність інтересу до красивого виду спорту у населення, і це засмучує. Цього тижня я видала роман Стефана Цвейга «Марія Антуанетта». Це стало своєрідним доповненням до появи на екранах світу однойменного фільму Софії Кополи. Але, як видавець з досвідом, припускаю, що на черговій книжковій виставці я побачу, як мою книжку відкладають у бік зі словами «Жаль, что не на русском».
