Нещодавно випадково потрапив мені до рук двадцятий номер газети «Русская правда» з відверто українофобською статтею Сергія Проваторова «Мы победили фашизм в 1944. Победим и в 2004!». За логікою автора, в Україні зараз фашизм, а ось хто це «ми», які будемо перемагати цей «фашизм», — невідомо. Початок статті вірний: «В 1941 многонациональный народ нашей страны по призыву Родины-Матери вышел на борьбу с фашизмом, который стремился захватить нашу землю, поработить наших людей и уничтожить нашу цивилизацию». А далі йде така «правда»: «Народ-герой освободил землю Руси от захватчиков и их приспешников — украинских националистов из ОУН, УПА и прочих разбойных группировок...». Але чомусь у статті немає ані згадки про те, що проти Радянської Армії воювало мільйон власовських вояк під керівництвом «русского» генерала Власова. Чи не тому, що там було більше «русских».
Автор згаданої статті навіть німецький фашизм не пов’язує з німецьким народом, бо дійсно ця війна німецькому народу була не потрібна. А ось український народ, який воював на своїй землі, за цю землю, за право вільно жити на ній, міцно прив’язав до пособників фашистів.
Автор також доволі спрощено визначає причини розпаду СРСР: «Мы захотели чужеземного комфорта, но взамен получили смятение духа». Мовляв, винне не керівництво КПРС, а сам народ, бо захотів цього самого комфорту.
Те, що розпадом СРСР скористалися авантюристи світу і не в останню чергу — свої, які були при владі, вірно. Але писати «Запад и его верные служаки—псевдонародолюбы, радетели за «украинские интересы», которым удалось извратить сознание части народа Украины-Руси...», — некоректно, бо у Росії — такі ж самі процеси. Як пише Ігор Яковенко («Нева» №6, 2004), у сучасній Росії біля 11 мільйонів людей на «дні» — 4,4 мільйона жебраків, 3,3 мільйона бомжів, 2,8 мільйона безпритульних, 1,3 млн. вуличних повій. Кожен четвертий чоловік або був у в’язниці, або там зараз. Тобто «сознание русского народа» теж перекручено. Більш того, лише у чеченській війні загинуло 25 тисяч російських солдат та 100 тисяч чеченців. А скільки покалічено фізично й психічно? Про це автор мовчить.
Публікуючи такі статті, газета діє проти східних слов’ян, роз’єднує їх. Кому це вигідно? Думайте!
