Під час розгорнутої у країні децентралізації системи управління заслужено приділяється увага економічній доцільності у створенні громад. Вважаю доречним наділити їх також відповідними культурним повноваженнями, повноцінним, на додачу до економічного, гуманітарним, культурним складником. Певна річ, частина акумульованих у новоутворених громадах коштів використовується для утримання клубів, бібліотек та інших закладів. На прикладі повноважень діючих районних і навіть міських держадміністрацій та, можливо, обласних адміністрацій наголошую на обмеженості їхніх можливостей, стримуваній ініціативності. Ще на початку минулої осені, заздалегідь до нового року я звернувся до Солом’янської райадміністрації з проханням у процесі передплатної кампанії подбати про поліпшення заповнення розташованих у межах району державних кіосків «Преса» достатньою кількістю україномовних видань на тлі домінуючої, інколи сумнівної якості, російськомовної газетно-журнальної продукції. На мою думку, збільшення замовлень сприяло би зростанню тиражів української періодики, дало б змогу знизити вартість примірників, зробити її доступнішою для читача. У цьому зверненні я звертав увагу і на неприпустимість розповсюдження в кіоску, розташованому в межах району, на центральному вокзалі — залізничних воротах столиці України — розлогого набору із семи найменувань пасквілянтської антиукраїнської писанини сумнозвісного О. Бузини.
Замість оперативного реагування районна адміністрація, загородившись «частоколом» чинних положень та інструкцій, доводила мені, що вирішення порушеного питання є прерогативою лише центральних органів влади. Із газетних повідомлень дізнаюся, що засиллям міської влади ліквідовано низку газетно-журнальних кіосків «Преса» в центральному районі столиці, без урахування думки районної влади, наближеної до запитів своїх мешканців. Очевидне безсилля місцевої влади в умовах гібридного кремлівського вторгнення — неприпустиме.
Варто звернути увагу і на наближення до місць проживання та праці друкованих органів. У Солом’янському районі щомісяця виходять два випуски «Солом’янки», що є органом райдержадміністрації. Вважаю корисніше зробити це видання скромнішим, доступнішим та дієвішим, залучивши до його випусків актив дописувачів. У скрутний час вимушеного підвищення ціни на газове опалення мешканцям району набагато корисніше мати інформацію про досвід енергозаощадження, якщо немає власних досягнень, то хоча б розповідати про досвід інших районів і навіть міст. У зв’язку з появою нового виду оподаткування — за вивезення відходів, варто розповісти населенню про використання отримуваних коштів, зокрема хід підготовки із сортування сміття, його використання. Доцільно розповісти населенню й мобілізувати його на боротьбу проти руйнування історичної спадщини, штучного доведення об’єктів до аварійного стану, будівництва заборонених висоток в охоронних зонах ЮНЕСКО, знищення уцілілих оаз ще донедавна зеленішого Києва — його неповторного обличчя в сузір’ї європейських столиць.
У створюваних об’єднаних територіальних громадах, які постають у складі міст обласного підпорядкування, поряд з питаннями відновлення чи створення підприємств — наповнювачів місцевих бюджетів та об’єктів зайнятості, відновлення зруйнованого чи заново створюваного транспортного сполучення, мають повніше враховуватися культурні запити мешканців.
Неминучому подальшому зменшенню сільського населення та відпливу його в міста потрібно надати гармонійного характеру. В умовах поліпшеного транспортного сполучення частина мешканців міст обласного підпорядкування, самих обласних центрів зможуть повноцінно працювати в сільськогосподарському виробництві, а сільські жителі — працювати чи навчатися в центрах громад, у повнішому обсязі задовольняти свої культурні потреби. Тому дислокація та повноцінне функціонування діючих, відновлюваних чи створюваних клубів, бібліотек, центрів радіо- і телемовлення, збереження пам’яток історії та культури повинні відповідати гармонійному, оптимальному поєднанню в межах створюваних громад запитів центрів та периферії.
