Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Світ має знати про нас

Данило-Гусар Струк — творець англомовної енциклопедії про Україну
23 квітня, 2005 - 00:00

Відомий учений-літературознавець Данило- Гусар Струк — визнаний організатор енциклопедичної справи, головний редактор «Encyclopedia of Ukraine», професор Торонтського університету, іноземний член Національної академії наук України. У його доробку низка праць з історії української літератури, мовознавства, культурології, серед них монографія про В. Стефаника та підручник з української мови для студентів університетів. Ним перекладено на англійську мову ряд творів М. Хвильового, І. Франка, П. Тичини, Л. Костенко, В. Симоненка тощо, а на українську мову — Т. Елліота, В. Кінселла і Т. Галая.

Із 1982 року його творче життя тісно пов’язане з підготовкою «Encyclopedia of Ukraine» (EU). Після смерті В. Кубійовича (1985 рік) Д. Струк став головним редактором цього видання. Завдяки чіткій організації праці, залученню найсучасніших комп’ютерних технологій, керованому Д. Струком колективу вдалося за порівняно короткий час і невеликими силами достойно завершити розпочатий масштабний проект. Якщо на видання першого тому EU знадобилось дев’ять років (1975—1984 рр.), то другий підготовлено вдвічі швидше (1988 р.). Три останні томи завдяки таланту Д. Струка було створено протягом п’яти років. Енциклопедія містить близько 50 тисяч географічних, історичних, біографічних довідок про Україну та її видатних діячів минулого й сьогодення. Ця колективна праця поєднала особисті внески понад 500 авторів та редакторів. Вона є не лише здобутком сучасної гуманітарної науки, а й важливим чинником у справі ознайомлення англомовного читача і перш за все вчених різних галузей знань з Україною, її історією та культурою. Побудована на міжнародних стандартах підготовки енциклопедичних видань, вона вигідно відрізняється від попередніх енциклопедичних видань об’єктивними підходами до критеріїв відбору, раціональною архітектонікою, повнотою бібліографії тощо. Названа фундаментальна енциклопедична праця має непересічне соціокульторологічне значення для формування духовних підвалин незалежної України, її гуманітарної політики, розвитку науки та культури.

EU була завершена в той час, коли потреба в об’єктивній інформації про Україну для зарубіжних учених, урядовців, підприємців, діячів культури, української діаспори стала більш нагальною, ніж будь-коли. Майже весь наклад енциклопедії — близько 25 тисяч примірників — розкуплено за кордоном. Кілька примірників Д. Струк передав до найвідоміших наукових та вищих освітніх закладів України. Відбулися презентації цього видання у Канаді, Франції, ряді зарубіжних посольств України, а також у Національній академії наук України.

EU є одним із найвизначніших академічних видань у галузі українознавства. Це — найповніша на сьогодні англомовна праця, яка будь-коли публікувалася про Україну, її людей, історію, культуру, географію, економіку та інтеграцію досягнень України у світову науку і культуру. EU є фундаментальним довідником, який не втратить своєї цінності на довгі роки як в університетських, так і в інших дослідницьких, урядових та публічних бібліотеках світу. Як найдокладніший комплексний довідник про Україну й українців, EU становить велику цінність також для багатьох людей українського походження, які живуть у західному світі. Для них вона є ключем, що відчиняє двері до кращого розуміння їхньої культури й історичної батьківщини.

Володимир Кубійович і Данило-Гусар Струк присвятили значну частину свого життя створенню п’ятитомного енциклопедичного довідника про Україну, який, по суті, став літературним пам’ятником цим видатним діячам науки та культури. Саме в такому авторському колективі Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського НАН України кілька разів висувала п’ятитомне видання EU на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки. У той час як цей твір визнав увесь цивілізований світ, наші соціогуманітарники так і не змогли належно оцінити цю фундаментальну працю.

Д. Струк був заступником голови Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики при відділенні фізики та астрономії НАН України, яке було започатковано у 1992 році з метою удосконалення й розробки української наукової термінології. Він любив спілкуватись із фізиками, і ця любов була взаємною. Д. Струк завжди був бажаним гостем відділення фізики та астрономії НАН України, на запрошення якого він востаннє відвідав Україну під час святкування 80-річного ювілею НАН України.

Його цінні поради сприяли становленню енциклопедичної справи в Україні. Він охоче ділився своїм досвідом з фахівцями Української радянської енциклопедії ім. М.Бажана і звертав їхню увагу на необхідність розширення підготовки довідникових матеріалів про Україну, потреба в яких різко зросла із здобуттям незалежності.

Д. Струк віддавав усі сили створенню найкращого образу України в англомовному світі, вболівав за її справи, намагався зробити свій особистий внесок у її становлення і розвиток. У одному з останніх листів до мене із Парижа він писав: «…Тут я вже відбув пару нарад і засідань у справі Сарселю — з послом Зленком, з Владикою (Грінчишин. — Д.Т.) і з Брюховецьким. Хочу якось забезпечити існування цієї посілості для України та її науки й культури. Важко знайти вирозуміння і підтримку. Та я не здаюся.... Я все ж таки хочу це довести до якогось порядку. На те все я ще пишу гасла до енциклопедії (ми вже почали працю над шостим додатковим томом) і перевіряю те, що мені електронно надсилають з Торонто…»

Я гортаю дещо пожовклі сторінки факс-листів нашого багаторічного листування із цією надзвичайно цікавою людиною. У його листах — і роздуми про майбутнє України, і поради щодо окремих питань організації роботи над фізичною енциклопедією, і турботи про виставку картин художника Б.Плаксія, про свої творчі плани тощо.

«…Їду 1 липня до Австралії на 13 днів і маю там дві доповіді. У жовтні маю підготувати ще одну доповідь — цей раз для з’їзду американських славістів. Отож у мене якось ніяк не має часу і, правду казати, я вже трохи б хотів просто почитати й повідпочивати…»

Втомлене серце просило відпочинку. Сумна звістка до Києва прийшла 19 червня 1999 року з Мюнхена, де Данило-Гусар Струк брав участь у конференції, присвяченій 250-річчю від дня народження Гете. У квітні 2005-го йому виповнилося б лише 65 років...

Дмитро ТАРАЩЕНКО, кандидат фізико-математичних наук, учений секретар відділення фізики та астрономії НАН України
Газета: 
Рубрика: