Галина (Ганна) Михайлівна Іванова (уроджена Борозинець), багаторічний директор Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва, народилася 15 жовтня 1949 року в багатодітній селянській родині в с. Стрітівка Кагарлицького району Київської області. Закінчила Ржищівське педагогічне училище, Київський інститут іноземних мов. Педагогічна діяльність Галини Михайлівни впродовж понад 40 років пов’язана з рідним селом: 1989 року вона стає головним ініціатором створення і першим та єдиним до цього часу директором Стрітівської кобзарської школи (нині — Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва) — єдиного подібного навчального закладу в Україні, де можна здобути музично-педагогічний фах без базової музичної освіти.
В Україні здавна існували народні кобзарські школи, а у XVIII — початку XX ст. — також і мистецькі школи гри на різних народних музичних інструментах. Але за роки репресій (1930—1960-х рр.) в Україні було винищено сотні народних співців. Саме тому 1988 року на хвилі українського націє- і державотворення у провідних діячів культури України (поета і академіка Б. Олійника, письменника О. Бердника, заслуженого артиста України В. Литвина, співака-бандуриста В. Горбатюка, письменника О. Гончара) виникла ідея створення Першої республіканської школи кобзарів — з метою відродження стародавніх музичних традицій українського народу. За цю копітку і відповідальну справу за ініціативи його керівника взявся педагогічний колектив загальноосвітньої школи в с. Стрітівка Кагарлицького р-ну на Київщині на чолі з Г. М. Івановою.
Офіційно Кобзарську школу було відкрито 31 серпня 1989 р. Ця подія отримала великий резонанс. Та головне інше: за понад двадцять років був створений фаховий педагогічний колектив, в якому працюють кваліфіковані музиканти з усієї України, викладачі ВНЗ м. Києва. Студенти-кобзарі успішно виступали на сценах Національної опери України, Великого залу Державної філармонії, Палацу мистецтв «Україна» у м. Києві та інших містах України.
За понад 20 років СВПШКМ підготовлено близько 250 співаків-бандуристів. Більшість із них вступила у провідні мистецькі ВНЗ України, є солістами мистецьких колективів м. Києва, регулярно беруть участь і перемагають в конкурсах молодих бандуристів тощо. Найважливішим досягненням спільної творчої праці колективу педагогів і студентів є сам факт активної діяльності стрітівських кобзарів у системі сучасної національної музичної культури.
Галина Михайлівна була удостоєна багатьох почесних відзнак, серед яких: Заслужений учитель України, Почесна грамота Верховної Ради України, орден «За заслуги» III ступеня.
Галина Михайлівна була дивовижною особистістю: вона вміла захопити доброю шляхетною справою і об’єднати на цьому підѓрунті людей різноманітних життєвих переконань і духовних уподобань. Маючи надзвичайно світлу вдачу й сильну гарну харизму, їй вдавалося допомогти і своїм учням, і їхнім учителям виявити власні здібності й таланти. Вона була вимоглива у першу чергу до себе і вміла виховувати у своєму колективі відповідальність та вдумливість до вчительської праці. Завдяки природній культурі й духовності вона підтримувала особливу чудову ауру в школі.
Завжди енергійна й ініціативна, вона горіла на роботі. Разом з тим була турботливою й люблячою дружиною і матір’ю.
В останню путь проводжали свою визначну односелицю всією громадою. Приїхали віддати шану своїй колезі вчителі та директори Кагарличчини і Київщини, які працювали разом із Галиною Михайлівною на благородній ниві української освіти, просвітництва й культури майже чверть століття. З’їхалися стрітівські кобзарі — як колишні випускники, так і нинішні студенти школи. Під час прощання лунали неповторно мелодійна й сумна гра бандури та спів кобзарів. Усі вклонилися своїй Вчительці й мудрому Наставнику. Світла їй пам’ять.
Від імені педагогічного колективу і вихованців школи доцент Ірина ПАСЬКО
