МАВРИКІЙ
Трохи більше відомостей маємо про третього сина Федора Булашева Маврикія. Його ім’я найчастіше згадується на сторінках «Таврических епархиальных ведомостей», що давало можливість повніше вибудувати його життєпис.
Так, відомо, що на дев’ятому році він вступив до духовного училища, звідки в п’ятнадцятирічним перейшов в Одеську духовну семінарію, яку закінчив в 1859 році першим студентом. 26 червня 1860 року прийняв священство і заняв місце парафіяльного священика в селі Григорівка Херсонської єпархії, звідки невдовзі був переведений в с. Іванівку. Далі Єпархіальним начальством був призначений в Таврійську єпархію спочатку в с. Князь-Григорівку, потім Спаське, Костянтинівку, в якому о. Маврикій відкрив першу парафіяльну школу, а згодом і другу. В 1867 році він почав «исправлять должность» благочинного 1-го Ногайського округу, а в 1870-му затверджений на цій посаді. 1872 року о. Маврикія переведений в місто Ногайськ. Тут він був законовчителем жіночої гімназії і земського жіночого училища, член єпархіального цензурного комітету. Мав власний будинок в Ногайську. 8 серпня 1907 р. звільнений, по прошенію, з посади благочинного «по слабости здоровья». М. Булашев нагороджений «набедренником за усердную службу», будучи священиком Казанського-Богородицької часовні с. Костянтинівки Бердянського пов. Помер Маврикій Булашев 10 червня 1912 р.
Дружина Анастасія Василівна народила йому сімох дітей, серед яких троє синів. Померла Анастасія Василівна 80 років 22 квітня 1922 року в м. Ногайську.
Старший син Дмитро, 1872 року народження, навчався в Таврійській Духовній семінарії (1893) та в Київській духовній академії. Кандидат Богословія. По закінченню курса академії 26 жовтня 1899 року призначений викладачем арифметики та геометрії в чотирьох старших класах Таврійського єпархіального жіночого училища. Згідно наказу від 30 квітня 1904 року за вислугу затверджений в чині колезького асесора, зі старшинством з 14 січня 1900 р. Дружина — Клавдія Григорівна.
Другий — Михайло, 13 вересня 1879 року народження, початкову освіту здобував у Ногайському міському училищі, а потім у Сімферопольському чоловічому духовному училищі та Таврійській духовній семінарії. Після закінчення семінарії 1900 року вступив до Київської духовної академії. Навчався на історичній групі, а також вивчав грецьку та німецьку мови. По закінченню академії, отримавши ступінь кандидата богослов’я, почав викладати Закон Божий при Кишинівському єпархіальному жіночому училищі. З 20 вересня 1904 року по 1 березня 1905 року — діловод Ради Кишинівського єпархіального жіночого училища. Із жовтня 1905 року, після звільнення по прошенію з посади вчителя Закону Божого, М. Булашев почав викладати російську мову в цьому ж таки жіночому училищі. У Кишиневі Булашев мешкав по вул. Кузнечній, 34.
Про ще одного сина Маврикія Булашева — Василя тільки й відомо, що в 1903 році він згадується як викладач Варшавської 2-ї жіночої гімназії.
АНТИПІЙ
Про одного із близнят Федора Булашева — Антипія, який народилися 15 квітня 1841 року, дещо дізнаємося зі сторінок «Таврійських єпархіальних відомостей». Зокрема таке: «дьячок Троицкой церкви селения Троицкого Мелитопольского уезда Антип Булашев и состоящий при той же церкви на пономарской вакансии диакон Михаил Зеленкевич перечислены — один на место другого». 1887 року Антипія Булашева, «псаломщика без места» призначено «исправляющим должность» псаломщика до церкви Різдва Пресвятої Богородиці в село Чернігівка Бердянського повіту.
Відомо ще й про таке. 24 серпня 1878 року на засіданні з’їзду Таврійської єпархії розглядалося клопотання про прийняття дітей колишнього паламаря при Свято-Троїцькій церкві села Троїцьке Мелітопольського повіту, а тепер потомственого почесного громадянина Антипа Булашева — Якова і Федора — на церковне утримання на підставі того, що діти Булашева народилися під час знаходження його в духовному званні, що видно з поданих до прошенія метричних виписок, і що він Булашев, знаходиться в «крайней бедности и малоспособен к занятию какой-либо должности».
Про Якова, 1867 року народження, відомо, що після закінчення Сімферопольського духовного училища, був призначений «по прошению» в Інкерманську Кіновію «впредь до усмотрения его поведения и способности к клиросному и другим монастырским послушаниям». 1893 року призначений «исправляющим дела» псаломщика до Чернігівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці. В тому ж таки селі служив псаломщиком при Миколаївській церкві (1897 р.), а потім Успенській (1899 р.). Дружина Якова Булашева Анна Іванівна народила йому трьох дітей — двох доньок і сина. Син Анатолій (30 жовтня 1898 р. н.) — псаломщик Св. Троїцької церкви села Могиляни Бердянського повіту. 7 січня 1919 р. обвінчався з міщанкою м. Ногайська вчителькою Могилянської школи Марією Микитівною Галенко, 28 р.
Другий син Антипа, про якого згадувано було на з’їзді Таврійської єпархії, — Федора, 1869 року народження, відомо таке.
Після закінчення Таврійської духовної семінарії з 1885 року служив псаломщиком Свято-Троїцької церкви села Берестового Бердянського повіту. Викладав «безвозмездно» співи в церковно-парафіяльній школі. Дружина Ф. Булашева Агафія Іванівна, яка народила йому сімох дітей, із яких п’ятеро синів.
Найстарший — Олександр, 16 травня 1888 року народження — 1908 року закінчив Таврійську духовну семінарію по 2-му розр. 14 червня 1909 року призначений до Покровської церкви села Качи Сімферопольського повіту «исправляющим должность» псаломщика. 10 жовтня 1909 року призначений запасним священиком по Сімферопольському повіту, а після — священиком церкви Різдва Пресвятої Богородиці в село Ново-Пилипівка Бердянського повіту. В місцевій школі викладав Закон Божий. 18 вересня 1910 року із Ново-Пилипівки переміщений до церкви Архангела Михаїла в село Дніпровка Мелітопольського повіту. «Согласно прошению, резолюцией Его Преосвященства, от 19-го июня 1912 г., за № 378, священник села Днепровки, Мелитопольского уезда перемещен к Успенской церкви села Степановки, Бердянского уезда». Дружину його звали Надія Варфоломіївна. В них народилися доньки: 21 липня 1912 року Галина, яку хрестили 15 серпня, а 1 жовтня 1914-го — Надія.
Другий син Федора Антиповича Булашева Володимир народився 12 липня 1889 року. Закінчив Сімферопольське Духовне училище. 15 серпня 1910 р. вінчався в Св. Миколаївській церкві с. Миколаївки Бердянського пов. з донькою протоієрея Марією Іларіонівною Аушевою, 17 р. 8 червня 1911 року в них народилася донька Тамара.
Третій син — Михайло (6 листопада 1892 року народження) в 1912 році згадується як вихованець Таврійської духовної семінарії. У 1914 році (1915) залишив Таврійську духовну семінарію та вступив до 2-го Київського військового училища, яке в 1915-му році закінчив. Зі спогадів В. Чернецького «Таврическая духовная семинария в период Первой Мировой войны» дізнаємося, що прапорщик 189-го Ізмаїльського піхотного полку Михайло Булашев загинув у бою влітку 1915 року.
Про двох молодших синів Ф.А. Булашева відомо лише, що Григорій народився 28 січня 1901 року, а Петро — 23 січня 1903 року.
Ось так виглядає коротенький виклад родоводу Булашевих.
Насамкінець маємо зазначити, що своїм дослідженням ми аж ніяк не претендуємо на його вичерпність. І не тому, що торкнулися в ньому фактів та імен лише до 1917-го року. Це наша перша спроба звести докупи розкидані по різних джерелах відомості, які збиралися впродовж тривалого часу. Ми також свідомі того, що пропонована стаття світить багатьма прогалинами, а тому є ще широке поле, яке чекає на нові зерна для подальшого засіву генеалогічної ниви священницького роду Булашевих.
Завершення. Початок див. у №№ 141-142 від 26 листопада 2021 року
