Із 1 серпня відпускна ціна на газ для населення підніметься на 50%. Реакція на постанову, видану 13 липня Національною комісією регулювання електроенергетики, не забарилася. Федерація профспілок України та Національний форум профспілок України відразу виступили проти. Перше засідання суду з цього приводу відбудеться у вересні, а до цього часу населення все-таки платитиме у півтора разу більше. Кабмін не виключає подальшого підвищення цін, забуваючи, що платіжна спроможність деяких категорій населення не змінюється, і комусь доведеться взимку мерзнути або ж працювати на кількох роботах.
У той же час Україна приймає патріарха Кирила. Його візит викликав помітний резонанс. І хоча Церква Московського патріархату стверджує, що візит їхнього патріарха не несе жодного політичного та національного підтексту, багато хто із цим не погоджується. Про те, які висновки та роздуми викликає ця та інші події, що відбувалися в Україні минулого тижня, розповіли «Дню» його експерти.
Богдан ТЕЛЕНЬКО, головний редактор газети «Проскурів», Хмельницький:
— Мене насторожив візит патріарха Кирила. Я чекав, що це буде пасторський візит. А він вийшов, як констатує один із ваших авторів, політичним. Під час цього візиту Кирило вперше безапеляційно зняв квоту автономії, якою ієрархи Української православної церкви Московського патріархату донедавна апелювали, стверджуючи, що вони вже автономні, майже незалежні. Кирило відразу сказав, що приїхав відвідати єпархію Російської православної церкви. Цей хід справив на мене сильне враження. Бачимо стан, у якому опинилася Україна, і те, що експансія Російської православної церкви іде з наростаючою силою, а ми поступово перетворюємось у якусь напівколоніальну державу, суверенітету все менше і менше.
Приємною подією я вважаю акцію «Митці проти цензури». Нехай хтось каже, що вона невдала, але вона об’єднала журналістів, письменників, музикантів, які виступили разом проти цензури. Це, як на мене, перша серйозна акція такого роду.
І приємно, що у Віктора Януковича в кабінеті міністр МВС Могильов заговорив українською, не зважаючиь на те, що очільник Одещини не менш категорично заявив про введення там регіональної російської мови. Ось такий калейдоскоп і політичних, і суспільних подій, які зачіпають.
Ігор ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, фотожурналіст, володар спеціального приза «Фотоконкурсу «Дня» «Золотий день»:
— Неприємним для мене є приїзд патріарха Кирила. У нас же є своя Церква, Київський патріархат. Чому він приїздить до нас як господар? Нехай править росіянами. Через приїзд незручним було перегородження автомобільних шляхів, перекривання усього центру столиці. Допуск журналістів до цього заходу був просто ненормальний! Навіть з акредитацією туди було важко потрапити. Сам факт приїзду — це наче узурпація України з боку Росії, хоча й у духовній сфері, та все ж вона відбувається. Можливо, ми самі дозволяємо себе так узурпувати. Все починається від влади і закінчується народом. А яка зараз влада, якщо були заборонені різного роду протести і все інше?! Вони не мають бути заборонені. Тут треба якось перебудувати розуміння цього всього.
Андрій ГРУДНИЦЬКИЙ, журналіст, Ічня, Чернігівська область:
— Цього місяця мене найбільше вразила ціна на газ. Якщо минулого року взимку я сплачував сімсот гривень, то цього року — тисячу чотириста при зарплаті тисяча двісті. Як я виходитиму з цієї ситуації? Заміню газовий котел, утеплю вікна, підлогу. Маю надію, що зможу сплачувати ту суму, яка була минулої зими.
Людмила КОРІННА, директор Житомирського обласного педагогічного ліцею:
— Засмутило те, що недавно у Житомирі пройшла страшна буря і завдала людям великої шкоди. А сьогодні мене найбільше хвилює те, що повернули одинадцятирічну програму в школи. Машина дванадцятирічного навчання уже запустилася у плані програм, стандартів та академічного рівня. Вчитель має почати працювати 1 вересня, з програмами на руках, які повинне видати міністерство. Хоча зараз стільки незручностей, я все-таки вважаю, що дітям краще навчатися у школі одинадцять років. Я виступала із цим на форумі в Університеті ім. Шевченка минулого року. При дванадцятирічному навчанні у випускному класі будуть дуже дорослі учні, а вчителі не готові з ними працювати. Це будуть люди, які матимуть вісімнадцять-дев’ятнадцять-двадцять років. Їм треба думати зовсім про інше, адже вони уже — повнолітні та матимуть право вибору та право виконувати свій громадянський обов’язок. І при цьому залишатимуться школярами...
Турбує також те, щоб у Бюджетному кодексі були прийняті всі норми, які б визначали документально і у правовому полі навчальні заклади для обдарованих дітей. У нас дуже багато різних указів Президента щодо роботи з обдарованими дітьми, але вони сьогодні не виконуються — наші можновладці цього до вирішення не доводять.
