Виставка під такою назвою, розгорнута нещодавно в приміщенні Чернівецького обласного краєзнавчого музею, надає можливість буковинцям познайомитися з мистецькими роботами чотирьох майстринь з сусідньої Івано-Франківщини.
Родзинкою виставки є те, що складається вона виключно з виробів їх приватних колекцій і організована завдяки ініціативи однієї з них, завідувачки відділом Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського — Лілії Мехно.
Музейний працівник з 1979 року, автор багатьох науково- дослідницьких статей, вона одночасно є відомим майстром- модельєром художньої вишивки, дослідницею традиційної народної вишивки Гуцульщини та Покуття, вміло інтерпретуючої давні орнаменти в сучасній розробці, учасник багатьох фестивалів, а також майстром головних уборів.
Поєднує ці художні шедеври те, що вони органічно доповнюють зовнішній вигляд людини, відображають її естетичний смак, внутрішній духовний світ, незважаючи при цьому на чоловічу чи жіночу стать їх власника.
Головне вбрання — важлива складова частина вбрання — як повсякденного, так і святкового. Він, як і одяг, окрім практичної, захисної, естетичної та оберегової виконує ще й інформативну функцію — у всі часи за ним можна було визначити соціальний та майновий стан, вік, стать носія, дізнатися з якої місцевості він походить.
Завершуючи народний одяг, головне вбрання стає ніби посередником між людиною і небесним світом. Звідси те надзвичайно важливе значення, яке надавалося йому з найдавніших часів. Елементи давньої семантики міцно закарбувалися в народній пам’яті, особливо збереглися вони у весільних головних уборах — вінках, чільцях, стрічках, пасмах пряжі. Прикраси взагалі відіграють в одязі в цілому своєрідну оберегову роль — захищають від злого ока. Це речі, у яких користь невід’ємна від краси.
Коли починаєш досліджувати історію якого-небудь предмету, то приходиш до висновку, що в цьому житті немає нічого випадкового. Тому і повертаються з певною віковою циклічністю в наше життя багато давніх прикрас.
Навіть найбільш прискіплива сучасна модниця зможе підібрати собі прикраси з бісеру, серед представлених на виставці робіт Уляни Чорненької. Молода творча людина (1977 року народження), на сьогоднішній день навчає молодь традиційному та сучасному бісероплетінню. Гарним доповненням до них є натуральне каміння: бурштин, агат, гранат, нефрит, перли, гематит. Асортимент представлених аксесуарів вражаюче різноманітний — від гуцульських традиційних силянок та ґерданів до сучасних кольє, браслетів, гаманців, поясів.
Цікавими є роботи Уляни Лінди — художника-реставратора музею. Особливою прикрасою мистецького вернісажу стали твори Мирослави Бойків — завідуючої музею «Писанка» в Коломиї — образи Святих, виконані з соломки».
На жаль, в умовах багаторічного хронічного недофінансування потреб культурної галузі, в тому числі і музеїв, майже нанівець зійшла практика обмінних тематичних виставок між музейними закладами різних областей.
Тому, сподіваючись на те, що відповідальними чиновниками з Міністерства культури і туризму врешті-решт буде виправлений цей недолік, працівники музею намагаються, не гаючи дорогоцінного часу, поновлювати цю змістовну форму роботи по пропаганді форм народного мистецтва для громадян країни, самотужки шукаючи для цього фінансову допомогу доброзичливих меценатів.
Час спливає невпинно і, на превеликий жаль, деякі секрети майстерності наших предків вже загубилися у віковому просторі. Для того, щоб цей негативний процес не поглиблювався, знову ж таки потрібні державні гроші для створення на базі музеїв мистецьких шкіл різного напрямку, в яких народні майстри передаватимуть свою майстерність дітям та молоді, які в свою чергу, починаючи щось створювати своїми руками, вже ніколи в своєму подальшому житті не стануть руйнівниками творів мистецтва.
Адже саме за таке трепетне ставлення до них у більшості громадян нашої держави, як підкреслив на відкритті виставки відомий буковинський майстер народної творчості і дизайнер одягу М. Шкрібляк, світ сприймає нас, українців, як самобутній, талановитий, неповторний народ, з гарним мистецьким смаком і давніми традиціями.
