Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Треба поновити посаду шкільного лікаря

23 січня, 2009 - 00:00

Останнім часом засоби масової інформації часто повідомляють про незадовільний стан здоров’я школярів. Почастішали випадки харчових отруєнь, фізичних перенавантажень тощо. Деякі з них закінчилися фатально. З огляду на це, треба нагадати, що штатні нормативи, які діяли за радянських часів, передбачали в школах посади шкільних лікарів, в обов’язок яких входило впровадження засад шкільної гігієни та профілактика порушень здоров’я серед школярів, а саме:

— медичний нагляд за станом здоров’я школярів, санітарно-гігієнічними умовами перебування дітей в школі, виявлення та попередження інфекційних захворювань та інших порушень здоров’я;

— індивідуальний підбір конструкцій шкільних парт для запобігання захворювань хребта та внутрішніх органів, забезпечення належного фізичного розвитку школярів з урахуванням акселерації;

—правильне розташування та достатність освітлення робочих місць школярів, запобігання передчасних порушень зору, що має особливо важливе значення в зв’язку з комп’ютеризацією навчальних процесів;

— санітарно-гігієнічний нагляд за харчуванням дітей в шкільних буфетах та їдальнях, якістю та споживчою цінністю харчових продуктів, що вживаються школярами;

— контроль за санітарним станом шкільних приміщень, своєчасним провітрюванням і повноцінним обміном в них свіжого повітря;

— систематичні медичні огляди школярів, визначення їхніх можливостей для перенесення учбових фізичних і розумових навантажень тощо.

Але так трапилось, що, за наказом МОЗ УРСР, уся чисельність посад шкільних лікарів була скасована і передана на потреби інших медичних служб. З тих пір школи залишаються в Україні без лікарів із шкільної гігієни. Чи варто тепер дивуватись, що учні шкіл страждають від кіфозів і сколіозів; що вони передчасно одягають окуляри; що триває велика загальна захворюваність школярів; що вкрай великою стала частка юнаків, не придатних для призову на військову службу; що мають місце смертельні випадки від фізичних перевантажень на уроках фізкультури, харчові отруєння тощо.

Усе це свідчить про те, що свого часу в медичному обслуговуванні школярів були допущені серйозні помилки, наслідки яких набули соціального значення. Якщо ми хоч трошки думаємо про наше майбутнє, Міністерству охорони здоров’я України треба виправити допущені помилки й щорічно публікувати в ЗМІ дані про стан здоров’я дітей-школярів, які навчаються в державних школах, на державному утриманні та які мають перебувати під державним медичним наглядом.

Валентин ПОЛЬЧЕНКО, доктор медичних наук
Газета: 
Рубрика: