Треба визнати, що українська мова поки не набула у нас тої ваги, яку мають державні мови в більшості країн світу, хоча багато людей сподівалися, що це швидко відбудеться. Але треба визнати те, що мова технічних, фізико-математичних та багатьох інших галузей науки 74 роки розвивалась майже виключно російською мовою. За недовгі роки незалежності ще не створена загальновизнана технічна українська мова у повному обсязі, терміни дуже не звичні та й мають неоднозначне тлумачення, хоча зроблено у цьому напрямку не так вже мало.
Історичний досвід свідчить, що адміністративною забороною добитися чогось дуже важко. У Російській імперії заборонялась українська мова, майже те саме було у Західній Україні, що перебувала у складі Австро- Угорщини. Є ще один приклад: після розпаду тої ж Австро-Угорщини Чехословаччина отримала незалежність, але в технічних галузях та й у державних установах довго ще користувалися німецькою мовою. Чеська замінювала її повільно і остаточно витіснила лише років через 20. Отже висновок напрошується один — треба піднімати престижність української мови і продовжувати розроблення та впровадження спеціальної української термінології в усіх галузях науки.
Пишу цей свій лист українською мовою, яку поважаю і добре знаю, хоча сама росіянка. Батьки мої української мови не знали, але вважали, що всі мешканці України (тоді ще радянської) мають її знати, і тому віддали мене до української школи, яку я і закінчила .
