Лев ЖИДЕНКО, засновник ВГП «Нова Полтава»:
— Починати потрібно завжди з позитиву, чого б це не стосувалося — власного життя чи якихось реформ у межах країни. Надворі весна — пора розквіту. І з її початком у Полтаві стартувала нова Весняна Толока, яку організовує вже не вперше відкрита громадська платформа «Нова Полтава». Але цього разу метою Толоки є не тільки згуртування сусідів задля наведення у дворах ладу, а й допомога у створенні ОСББ. Це надзвичайно актуально зараз! А ще ми підписали меморандум із Let’s do it, Ukraine! і координуємо також наведення порядку в місцях загального користування у Полтаві. Всім хочеться навесні бачити навколо себе чисті зелені сквери, а не купи сміття.
Є ще одна хороша новина. Днями у Полтаві стартуватиме «Інститут управителів житла» — наша безкоштовна допомога всім тим, хто хоче взяти управління багатоквартирними будинками у власні руки, не покладаючись на всілякі ЖЕДи.
З того, що ще варто згадати, — поява у Полтаві нової патрульної поліції. Новина ця добра в будь-якому випадку. А ось як будуть згадувати згодом про цих людей — добрим чи поганим словом, — залежить лише від них самих. Хочеться вірити, що ця молодь виправдає наші сподівання.
Загалом весна стимулює налаштовуватися на позитив. Чого й іншим щиро бажаю!
Людмила КРИВОБОК, журналіст:
— Прихід весни для мене — це як ковток свіжого повітря, тому мій аналіз подій буде позитивним. Як полтавка, не можу не радіти появі нової поліції у місті. Які результати їх роботи та чи будуть справжні зміни у системі правоохоронних органів — говорити зарано. Але я особисто знаю декількох нових патрульних поліцейських Полтави — це розумні, відповідальні та гідні люди, з новим прогресивним та свідомим способом мислення.
Ще з нагоди 202-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка полтавці урочисто покладали квіти до пам’ятника Кобзарю. Здавалося, а що ж тут такого незвичного, так роблять в усій країні. Але повертаючись із заходу, я почула, як маленька дівчинка, тримаючись за руку бабусі, на всю вулицю декламує «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» І це викликало в мене не лише посмішку, а й гордість!
Полтавці масштабно долучилися до флешмобу «#FreeSavchenko!» Я пишаюся, що в моєму рідному місті так багато небайдужих людей, які здатні на справжню моральну підтримку та співпереживання. Пишаюся, що справжня українка та патріот Надія Савченко невпинно демонструє і світові, і нам незламну силу духу. Звичайно, шкода, що наш східний сусід і надалі демонструє зневагу до будь-яких норм та прав людини. І це погано.
Неприємні події на початку весни також були: під час мінометного обстрілу поблизу Авдіївки загинув полтавець Андрій Ярешко. 9 березня жителі міста оплакували ще одну талановиту людину — головного державного ветеринарного інспектора у Полтавській області, доцента кафедри анатомії та фізіології сільськогосподарських тварин Полтавської державної аграрної академії, заслуженого працівника ветеринарної медицини України Сергія Аранчія. Прикро, що Україна кожного дня втрачає гідних та справжніх.
Олександра СИРОТЕНКО, співзасновник волонтерської організації «Полтавський батальйон небайдужих»:
— Весна несе віру та нові сподівання. Багато людей із мого оточення знову намагаються жити, женуть геть утому, вчаться посміхатися і радіти простим речам. Третя неспокійна весна. Тривають дні вшанувань Пророка нації — Тараса Шевченка. І кожен шукає натхнення в його революційно геніальних словах.
Триває війна, але в душі жевріє надія на перемогу. Жевріє надія, що війна не забиратиме життя українських захисників. На жаль, у Свято-Успенському соборі 9 березня знову прощалися з героєм. Особливо боляче та підступно, що плаче Полтава під час «перемир’я». Герой Андрій Ярешко, боєць 16-ї мотопіхотної бригади, загинув у Авдіївці під час мінометного обстрілу ворогом. Це 120-й калібр, який російські окупанти мали відвести за Мінськими угодами. Дуже боляче та важко. Лунає «Пливе кача», і кожен задає собі питання: «Скільки ще потрібно крові?..»
У березні волонтерська організація «Полтавський батальйон небайдужих» відзначає два роки своєї роботи. Волонтери переосмислюють прожите та не до кінця пережите. Є про що говорити та згадувати. Це були важкі два роки, але вони також сповнені теплом, сльозами щастя, несподіваними радощами, дивами, нереальними збігами та знайомствами з неймовірними людьми. Полтавці, які об’єдналися задля порятунку своєї країни, змінилися самі та змінюють усіх навколо себе. Хочеться подякувати кожному небайдужому серцю, згадати всіх, хто допомагає словом і ділом. Готуємося відзначати спільні волонтерські перемоги, а також втілювати нові соціальні проекти, щоб робити світ кращим.
Дмитро МІЛЬКО, футболіст:
— З поганого я можу назвати знущання над Надією Савченко (доречно говорити в прямому сенсі). Вона тривалий час голодує, і це може закінчитися трагічно. Якщо, не доведи Господи, це станеться, ситуація може обернутися справжньою війною з РФ. Я вважаю, що звинувачення, які висувають Савченко, — безпідставні. Суд та інша тяганина, яка стосується Надії, — це спроба придушення цвіту української нації. Адже Надія Савченко — справжнє уособлення незламності України, жіночої сили, твердості характеру, любові до своєї Батьківщини. Надзвичайно важко спостерігати за тим, що роблять з цією жінкою.
Про хороше. Говоритиму про мою найулюбленішу гру — футбол. Радує те, що з приходом весни повернулася українська прем’єр-ліга. Впевнений, що вболівальники скучили за чемпіонатом. Я з великою зацікавленістю спостерігатиму за матчами та аналізуватиму їх.
Також хочеться порадіти за донецький «Шахтар», який пробився до 1/8 фіналу Ліги Європи (другого за престижністю євротурніру), перемігши непоступливий німецький «Шальке». У такий складний час український футбол продовжує перебувати серед еліти європейського футболу.
