Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Усе почалося з... коня

Харків’янин Василь Гурдін із 1970-х років колекціонує кераміку з Опішного та інших гончарських осередків України
19 лютого, 2016 - 15:01
ВАСИЛЬ ГУРДІН ТА ЙОГО СКАРБИ

Уже понад 15 років на культурному покуті подружжя харків’ян Василя та Ніни Гурдіних — колекція унікальної української кераміки та вишивки.

Василь Тимофійович за освітою юрист, однак ніколи не був байдужим до народного мистецтва. З 1970-х років захопився збиранням глиняних виробів, згодом цей потяг переріс у серйозне хобі — колекціонування. Першим експонатом, пригадує, стала декоративна фляга, що припала до душі подружжю Гурдіних у тодішньому Художньому салоні в Харкові. «Формувати домашню колекцію кераміки твердо вирішили після відвідин Опішного — найвідомішого гончарного осередку в Україні, — розповідає Василь Тимофійович. — Найбільше нам сподобалися декоративні скульптури тварин — лева, бика, барана, оленя, коня, тож запитали: де можна придбати такі вироби? Саме тоді, 15 років тому, відбулося наше знайомство з автором цих дивовижних творів — Василем Омеляненком, славетним опішнянським гончарем, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка».

Так розпочалася колекція кераміки Василя Тимофійовича і дружба з видатним маестро. «Перші роботи Василя Омеляненка, що з’явилися в нас, — скульптура баранчика і великого полив’яного лева. Потім я знайшов роботи з автографом гончаря на антикварному ринку в Харкові. Вирішив збирати тільки вироби Василя Онуфрійовича. Зараз у моїй колекції — 62 твори майстра».

Зібрання Василя Гурдіна справді виняткове. Його прикрашають роботи Василя Омеляненка, свого часу виготовлені в одному екземплярі. Найбільша в Україні приватна колекція робіт Василя Омеляненка і зараз продовжує поповнюватися новотворами 90-річного гончаря.

Зразками опішнянської кераміки в зібранні харків’янина є твори й інших відомих гончарів — Івана і В’ячеслава Біликів, Гаврила та Миколи Пошивайлів, майстрів колишнього заводу «Художній керамік» (1960 — 2002), а також роботи учнів та вчителів гончарства Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського.

Окрім того, колекцію Василя Гурдіна сьогодні збагачує кераміка з гончарних осередків майже всієї України — понад 400 експонатів, що вражають формою й декором, давністю й регіональними особливостями. Основним критерієм свого відбору колекціонер обрав унікальність виробу.

Захоплення Василя Тимофійовича керамікою перейняв племінник, поділяє хобі колекціонування й дружина: Ніна Іванівна предметом свого збиральництва обрала фарфорові й фаянсові сувенірні скульптурки, а також серії поштових листівок — одна лише серія поштівок із зображенням картин німецької художниці XIX століття Кетрін Кляйн сягає понад тисячу. Особистим колекційним результатам Ніни Гурдіної можуть позаздрити не лише українські, а й чужоземні філокартисти.

Окреме зібрання родини становить вишивка — понад 150 рушників, переважно середини ХХ століття, зі Слобожанщини, Полтавщини, Черкащини, Чернігівщини, Кіровоградщини, Львівщини, фрагменти одягу та інші вишиті речі.

«Василь не п’є, не курить, тому витрачає заробітки на колекціонування і всіх залучає до цього», — зауважує про чоловіка Ніна Іванівна.

Жанна Різниченко, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, фото Тараса Пошивайла
Газета: 
Рубрика: