Політичні події цього тижня, можливо, не порадували респондентів «Дня», але однозначно не залишили їх байдужими. Та все ж таки не обійшлося і без радощів духовних. Адже цього тижня стартує така довгоочікувана «Французька весна» і відбулося відкриття фестивалю документального кіно про права людини «Український контекст». Про це і не лише читайте далі в нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?».
Анастасія МЕДЯНИК , психолог:
— Цього тижня мене не порадували останні заяви Президента України про те, що він не допустить розширення коаліції неконституційним шляхом, натякаючи, таким чином, на можливий розпуск парламенту. Я, як і багато політологів у країні, вважаю, що це спроба інформаційної атаки. У Президента просто немає законних підстав для розпуску Верховної Ради. Адже в Конституції чітко й зрозуміло прописано, в яких випадках Президент має право розпустити парламент. І, до вашого відома, там немає жодного пункту про те, що Президент має право розпустити парламент, якщо до коаліції приєднаються представники від інших політичних сил або інші депутати. Тому, перш ніж щось заявляти, потрібно просто почитати Конституцію.
Також не порадувало те, що в четвер у результаті нападів смертників в Іраку загинуло понад 130 осіб. Це просто жахливо. Через якихось фанатиків гинуть мирні жителі. Дуже не сподобалася заява президента будівельної компанії «Міськжитлобуд» Дениса Костржевського. Він вважає, що якщо ціни на житлову нерухомість у Києві почнуть зменшуватися, то це буде не зниження вартості, а обвал ринку. У результаті — сотні тисяч будівельників і виробників будматеріалів залишаться без роботи. Тому сподіватися на те, що ціни падатимуть, не варто. Це просто обурливо. Адже коли знизяться ціни на житло, підвищиться попит, відповідно потрібно буде підвищувати і пропозицію. Тобто будувати нові будинки, і таким чином давати людям роботу.
Ще днями прочитала, що Американський музей розiграшів «The Museum of Hoaxes» склав добірку десятки кращих жартів, що коли-небудь з’являлися в засобах масової інформації, яка присвячується Всесвітньому дню сміху. Це, до речі, дуже цікава ідея. Також не можна не відзначити рішення Київської міської ради обмежити відвідування дітьми комп’ютерних клубів щодня з 8.00 до 14.00 години (за винятком канікул і вихідних днів), а також після 21.00. На мій погляд, це правильне рішення. Враховуючи негативний вплив на формування особистості та психічне здоров’я дітей, виникнення залежності від азартних, комп’ютерних ігор та інтернету, потрібно позбавляти наших дітей від цього.
Iз 30 березня по 6 квітня в столиці вчетверте пройде Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Український контекст». До речі, в рамках фестивалю покажуть неігрові фільми різних жанрів, які раніше в Україні ніколи не демонструвалися. Радує те, що цього року в Київ привезуть більш ніж 100 документальних фільмів із 40 країн світу. Зокрема, покажуть фільм «89 мм» поляка Марцеля Лозінського, номінований на «Оскар», стрічку «Хіт-парад Гітлера» німецьких режисерів Олівера Алекса і Сюзанн Бенце, а також фільм «На канаті» Пітера Лома. Київський фестиваль цікавий тим, що в його рамках автори фільмів можуть висловлювати навіть протилежні погляди на одну й ту ж саму проблему. Головне правило кіноконкурсу — відсутність будь-якої цензури.
Маша ПАСТЕРНАК , художниця:
— Схоже, цьогорічна весна має всі шанси повторити досвід осінніх та зимових подій 2005 року. На Майдані вже встановлено сцену для мітингу, який планують провести 31 березня. Власне, я в тому районі Києва за збігом обставин не була, проте дивилася трансляції по телебаченню. Цікавий нюанс — на Майдані нібито будують дві сцени — одна з них — від Партії регіонів, а інша — «Нашої України». І от саме «Нашій Україні» висунули претензії щодо того, що сцена монтується незаконно і діло може бути відправлене до суду. В той час як за кілька метрів знаходиться сцена Партії регіонів. То що ж виходить? Їх сцену змонтовано «законно»? До того ж депутат Микола Катеринчук відзначив, що, на його думку, «міліція знаходиться під політичним тиском, намагається впливати на події, використовуючи свої владні повноваження». Суцільне дежа вю. Невідомо, чим закінчаться ці події і якими обставинами розпочнеться український квітень, проте російські телеканали вже смакують чергову жовто-блакитну проблему і сутичку. Ця подія, вважаю, достатньо неприємна для українського народу, адже таке роздвоєння у владі ні до чого хорошого не призведе.
Позитивним, на мій погляд, є рішення Київської міської ради прийняти стратегічну концепцію розвитку аеропорту Жуляни. Це — важливий крок в житті столиці України, а також всієї нашої держави. На сьогодні в нас є найпотужніший міжнародний аеропорт — Бориспіль, проте для налагодження зв’язків з іншими країнами, для розширення зовнішньополітичних кордонів таких об’єктів в країні має бути кілька. Це — показник гарного розвитку нашої країни. На думку авторів рішення, необхідно модернізувати основні засоби, створити більш комфортні умови для активізації польотів з аеропорту Жуляни, ефективніше використовувати територію аеродрому. Це прекрасне рішення. Проте є і досить сумний момент — представники фракції Партії регіонів відзначили, що уряд не передбачає зараз виділення засобів на розвиток цього аеропорту, тому їм повинен займатися саме Київ. Але, сподіваюся, все буде гаразд!
Ірма СЕМЕНКО , мистецтвознавець:
— На щастя, з приходом весни хорошого в житті стало набагато більше, ніж поганого. Весна звела неприємності до мінімуму, даруючи велику кількість «приємностей», які були недоступні взимку. Одна з них — подорожі вихідного дня. Минулими вихідними мала чудову нагоду відвідати Золоте кільце Львівщини — Золочівський, Олеський та Підгорецький замки. Поїздка видалася напрочуд цікавою і сонячною. Нарешті побачила деякі скульптури відомого і таємничого Пінзеля, погуляла парками замків, доторкнулася, як-то кажуть, до прекрасного. А от щодо привидів, якими заманюють туристів, то вони виявилися занадто сором’язливими, аби показатися відвідувачам, а можливо, і вони влаштували собі поїздку вихідного дня. Також цього тижня відвідала чудове місто Жовкву, побудоване за принципом «ідеального міста» ренесансної доби. Вразило те, що на таке невеличке місто, де проживає близько 14 тисяч людей, припадає така кількість історичних та архітектурних пам’яток — тут і замок, і домініканський монастир, і оборонна синагога. Недалеко знаходиться і село Крехів з неймовірно гарним Васіліанським монастирем святого Миколая, зовні схожим на французький замок. Він відомий своїм цілющим джерелом і печерами.
Не може не радувати і динамічне культурне життя столиці. Нарешті дочекалася чергової «Французької весни», яка обов’язково принесе нам багато цікавого і нового. Хорошою новиною вважаю, що цьогорічна «Французька весна» пройде не тільки в столиці, а й у деяких великих обласних центрах. Особисто для мене найочікуванішою є «Французька кіновесна», в рамках якої пройде вже традиційна «Довга ніч... короткого метражу», а це п’ять годин французьких кінометражок, і на десерт цієї весни матимемо «Фестиваль Тоні Ґатліфа».
Перерахувавши стільки всього хорошого, зараз навіть і не згадаю нічого поганого. Глобальних вічних проблем торкатися немає сенсу, а маленькі не варті того, аби про них згадувати. Будемо вважати, що почалася Позитивна весна, без проблем, розчарувань і непорозумінь. Сподіваюся, не в мене одної.
