Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вдалі інвестиції в майбутнє

29 липня, 2006 - 00:00

Студенти, що проходять практику в «Дні», не втомлюються генерувати нові ідеї та шукати підходи до журналістської професії. Поділитися з газетою своїми першими успіхами і баченнями українського життя залюбки погодилися всі. «День» продовжує знайомити своїх читачів зі студентами через відповіді на запитання нашої анкети:

1. Як ви оцінюєте співробітництво вашого університету і «Дня»?

2. Якою була ваша особиста дорога, що привела вас у «День»? Що ви для себе взяли у співпраці з «Днем»?

3. Ваше бачення України. Що ви хочете зробити для України?

4. Побажання «Дню» і читачам «Дня» з нагоди десятиріччя газети.

Ярослав КОВАЛЬЧУК , студент факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія»:

1. Наш вуз уже давно підтримує тісні зв’язки з газетою «День». На мою думку, подібна співпраця є корисною для обох сторін. З одного боку, студенти отримують унікальну можливість стажуватися в одному з найкращих всеукраїнських видань. Набутий досвід, безумовно, стане їм у нагоді, коли після закінчення ВНЗ вони шукатимуть собі роботу. З іншого боку, газета «День» робить вдалу інвестицію в майбутнє, тому що серед студентів-практикантів є багато обдарованих особистостей, які невдовзі можуть стати штатними співробітниками «Дня».

2. Я завжди захоплювався журналістикою як професією, що дає можливість постійно бути у вирі подій і водночас висловлювати свою власну думку щодо фактів та персон, а не підлаштовуватися під переконання натовпу. Проте моє захоплення ніколи не переходило в категорію якихось реальних планів чи кар’єрних сподівань. В університеті я працював позаштатним кореспондентом у студентській газеті «Острозька академія», проте займався цим лише заради власного задоволення. Саме ця моя «перша журналістська робота» дозволила мені потрапити на стажування в газету «День», яка надзвичайно збагатила мій кругозір і пролила світло на роботу видання такого високого рівня.

3. Для мене Україна — це моя Батьківщина, яку я не проміняю на «Америки й Росії» нізащо у світі, і заради якої працюватиму до скону. Я робитиму все, що в моїх силах, для процвітання рідної держави і її народу. Так, це звучить як популістське гасло передвиборної кампанії якогось кандидата в депутати, але ці слова повинні стати девізом кожної молодої людини, яка відчуває себе українцем не лише на людях, а й у власному серці.

4. Я хотів би побажати, щоб фраза «вільна й об’єктивна українська журналістика» в українців та іноземців завжди асоціювалась з єдиним словом — «День». Дякую вам за те, що ви робите для нашої держави і нації. І, звичайно, бажаю мільйонних тиражів.

Олена МАКЕДОНСЬКА , студентка Запорізького національного університету:

1. Запорізький національний університет завжди дуже плідно співпрацював із газетою «День». Вважаю, що найголовнішою заслугою такої плідної співпраці є робота нашого завідувача кафедри журналістської творчості Костюка Віктора Володимировича, оскільки саме він відкрив для нас газету і познайомив з Ларисою Олексіївною. Він не помилився у виборі кандидатури, з якої варто брати приклад.

2. Мені дуже хотілося дізнатися як працює справжня щоденна газета. Особливо вабило те, що це всеукраїнська газета, де працюють фахівці і яку дуже поважають в освітніх колах. Особисто для мене співпраця виявилась надзвичайно корисною, оскільки я мала змогу спілкуватися з дуже цікавими людьми і проявити себе у журналістиці. Адже до практикантів у «Дні» ставляться дуже поважно. У стінах редакції ми завжди були корисними і бажаними людьми.

3. Зараз мені дуже боляче спостерігати за тим, що коїться у нас в державі, оскільки дуже люблю свою Батьківщину і не хотіла б її залишати (сподіваюсь, що й не покину). Україна — мій дім (як це не банально звучить) і хотілося б вичистити свій дім від бруду. Тому я й обрала спеціальність «журналістика». Думаю, що жодна інша суспільна галузь не здатна (не має таких важелів) зробити Україну дійсно чистою від усіляких гріхів суспільства.

4. Бажаю «Дню», а також Ларисі Олексіївні, не полишати такої корисної для суспільства справи. У нас не так уже й багато ЗМІ, які дійсно можна назвати об’єктивними і гідними, щоб формувати громадську думку. Десять років — неабиякий термін. Дай Боже, прожити газеті ще не один десяток років, бо вона на це справді заслуговує. Такого масштабу і такої пошани можна досягти лише власною працею, а також чесністю по відношенню до своїх читачів. А читачам хочу сказати, що вони, як на мене, зробили правильний вибір.

Назарій ВІВЧАРИК , студент Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького:

1. Сьогодні наш університет не так активно співробітничає з «Днем», як у минулі роки. Мабуть, тому, що в Черкасах вистачає редакцій, де б студенти могли проходити практику.

2. Моя дорога до газети «День» пройшла через Черкаську обласну соціально-економічну газету «Нова Доба». Я хотів потрапити на практику в газету «День» ще навчаючись на першому курсі. Але боявся, що в мене недостатньо досвіду для всеукраїнської газети, не був упевнений, що справлюся із завданнями, які отримаю. Крім того, для практики в «Дні» треба їхати в столицю. А в Києві більші витрати, інший ритм життя. Тому, починаючи з першого курсу, проходив практику в «Новій Добі». В цій черкаській газеті я готував себе до поїздки в «День». І от після закінчення третього курсу вирішив, що годі чекати. Треба їхати в Київ і спробувати свої сили. У співпраці з «Днем» я почерпнув для себе багато корисної інформації. Найголовніше те, що ознайомився з роботою столичних журналістів. Завдяки тому, що був знайомий з роботою черкаських журналістів, я міг порівняти, як працюють журналісти обласної і всеукраїнської газети. Робота в чомусь і схожа, але в чомусь і відмінна. А найважливішим для мене було те, що «День», як фабрика новин, дисциплінує тебе, змушує постійно шукати теми (адже газета щоденна).

3. Я бачу Україну українською. От тоді це буде нормальна повноцінна держава. Для України хочу зробити багато чого. Найперше — «закинути до Верховної Ради в’язку гранат». Ото народ би мені подякував. А ще хочу здобути освіту в Острозі на факультеті політико-інформаційного менеджменту за спеціальністю «політологія». От тоді б я, може, зрозумів, що відбувається в нашій державі. Бо, відвідуючи різноманітні заходи, буваючи на різноманітних прес- конференціях, ще більше заплутуюсь в сьогоднішній політичній ситуації. Отримавши вищезгадану освіту, я б пішов в міністри. Одним словом, мої плани чимось схожі на плани Андрія Овсянникова, триразового переможця гри «Найрозумніший».

4. Бажаю всім читачам і журналістам «Дня» ніколи не переставати мріяти і впевнено йти до своєї мети. Бо якщо людина чогось бажає, то увесь світ допомагає їй досягти бажаного.

Юлія СКОРОДА , студентка Національного університету «Острозька академія»:

1. Лише місяць тому я закінчила перший курс «Острозької академії». За цей рік навчання неможливо було не помітити взаємну співпрацю університету з «Днем». Особисто для мене візит до університету Лариси Івшиної та журналістів «Дня» був радісною та великою подією. До речі, візити протягом року були неодноразовими, що ще приємніше!

2. Ще будучи абітурієнткою, я раділа, що мій ще тоді майбутній університет співпрацює з відомими, шанованими виданнями, такими, як «День». Всередині палала іскорка, і я вірила, що через рік чи два потраплю в редакцію «Дня». А все почалося з прес-центру і газети «Острозька академія». Що взяла для себе? Віру в себе і свою країну.

3. Україна — щира, мальовнича, загадкова і мужня зсередини, але затуркана, обдурена й обпльована зовні... її ж громадянами. Буду намагатися зробити так, щоб українці не соромились своєї країни. Можливо, в цьому мені допоможе журналістика.

4. Наснаги, впевненості в кожному наступному дні, щоб приносити читачам радість у «Дні» кожен день!

Катерина КУДІНА , студентка факультету журналістики Запорізького національного університету:

1. Більшість студентів факультету журналістики Запорізького національного університету «підписані» на «День». Тому кожного ранку ми відвідуємо деканат, щоб почитати довгоочікувану газету. Навіть інколи на лекціях я «попадалася» за читанням «Дня». Саме завдяки університету я дізналася про книжки з «Бібліотеки «Дня», а потім і про саму газету.

2. Про «День» дізналася після вступу до університету. Почала виписувати газету, дуже зацікавилася. Одразу придбала всю серію книжок з «Бібліотеки «Дня». Дізналася багато чого нового, зокрема з історії України. Дуже хотіла потрапити на практику до газети. І ось тепер я тут. Я навіть не очікувала такого теплого прийому від працівників «Дня». Щоденне спілкування з головним редактором Ларисою Івшиною «провокує» до роздумів та дискусій, у «Дні» є можливість проявити себе. За це дуже вдячна. Неодмінно приїду ще не один раз.

3. Україна — єдина, неподільна, незалежна держава. До її розколу призводять саме провокації політиків. Для України хочу зробити багато речей, які б змінили світогляд українського суспільства. Українці не повинні соромитись розмовляти рідною мовою. Тому в першу чергу я б взяла курс на підвищення авторитету української мови та культури. Дуже важливо піднімати імідж України всередині держави і на світовій арені. Я б запровадила в Україні посаду гетьмана, який би був авторитетною для громадян країни особою.

4. «Дню» бажаю вдосконалюватись, якщо, звісно, є у чому. Дуже б хотіла побачити ще не одну книжку з «Бібліотеки «Дня». Ваша праця надихає мене на роботу. Та, мабуть, не тільки мене, а й усіх читачів. Тому пишіть, а ми завжди з вами!!!

Газета: 
Рубрика: