Сьогодні навіть важко уявити, що 15 років тому не було «Дня», настільки всі вже звикли до газети, яка не тільки інформує, а й змушує читачів мислити та аналізувати, не бути байдужим. Ваше видання пише літопис сьогодення України й відкриває невідомі або позабуті сторінки історії.
Мені дуже імпонує, що ви, мабуть, єдине видання в нашій країні, яке пише про всі прем’єри, знакові концерти, фестивалі й гастролі, що відбуваються не лише у столиці, а й у різних містах України. Не залишаєте поза увагою і мій рідний Національний театр ім. І. Франка. Цікаво читати рецензії на вистави, читати інтерв’ю, написані дуже професійно, ѓрунтовно, які викликають резонанс.
До речі, з вашого легкого пера (першими зі ЗМІ повідомили про відкриття пам’ятника фундатору нашого колективу Гнату Петровичу Юрі) у сквері біля театру зібралися сотні киян і гостей столиці, аби віддати шану легендарному майстру сцени. Скульптори його зобразили в образі Швейка — цю роль Юра зіграв більше 400 разів!
Коли відкривали пам’ятник, я пожартував: «Якщо потерти бляху на ремені Швейка й загадати бажання, то воно здійсниться, а акторам принесе удачу та славу публіки». І от ще не пройшло й два тижні, як установлений бронзовий монумент, а бляха вже сяє! Сьогодні пам’ятники Яковченку та Юрі — найпопулярніші серед киян. Я вважаю, що наступний монумент треба поставити відомому режисеру Сергію Данченку біля Малої сцени, яку «законсервували» ще в 1989 р. (!), та ми, франківці, маємо надію, що в наступному сезоні все ж справимо новосілля...
28 червня закінчуємо театральний сезон (кияни, поспішайте і приходьте на вистави, бо з 2 по 11 липня вирушимо на гастролі до Севастополя). Бажаю «Дню» процвітання, гарних читачів і щоб тиражі виростали!
