Колектив Донецького музею, як уже писав «День», потерпає від відсутності власного постійного приміщення, а видавництво «Ярославів Вал» уже протягом двох років не може отримати кошти на одну з книг за державною програмою «Українська книга». Однак культурні установи давно звикли до відсутності державної підтримки, тому наполегливо працюють і без неї, організовуючи нові перспективні літературні, художні проекти та фольклорні заходи. Зусиллями ентузіастів українське мистецтво виходить на більш якісний рівень: відкриваються виставки з роботами видатних художників, танцювальні та вокальні колективи популяризують у країні давні народні традиції та обряди, а вітчизняні книги здобувають визнання за кордоном.
Галина ЧУМАК, директор Донецького обласного художнього музею:
— У стінах нашого музею відкрилася художня виставка 36-ти унікальних робіт, присвячена 540-річчю від дня народження видатного німецького художника Альбрехта Дюрера, та авторська виставка подружжя Попових. Також цього місяця у нас проходять практику студенти-історики. Майже щодня ці молоді люди із різних куточків України мають можливість слухати лекції наших наукових співробітників. Позитивним є той факт, що цього тижня музей відвідала колега із Нью-Йорка Лінда Норріс, яка приїхала в Україну, щоб вивчати нашу кухню. Тому ми частували гостю борщем, варениками, узваром.
До негативного аспекту я б віднесла проблему, яка стоїть перед нами уже тривалий час і викликає безліч інших негараздів. Ми не маємо постійної будівлі, де б могли зберігатися і виставлятися музейні фонди. Непокоїть також те, що цю проблему ніхто й не думає вирішувати найближчим часом.
Лілія МАКСИМЕНКО, головний редактор видавництва «Ярославів Вал»:
— Позитивним, безперечно, є те, що ми постійно видаємо книги. Наразі готується до друку збірка перекладів Володимира Некляєва, новий роман Івана Корсака. Нещодавно уже втретє перевидали «Поета з пекла» Михайла Слабошпицького. Тобто ми постійно забираємо якусь нову книгу з друкарні, і це радує.
Проте нас, як і всі видавництва, трохи підвела державна програма «Українська книга». Це хвилює, адже такий стан речей і є отим «поганим» в роботі видавництва. Скажімо, ми не отримали коштів за книгу Миколи Руденка, яка була схвалена цією ж програмою ще два роки тому. Саме початок літа щороку є часом найбільшого затишшя в книготоргівлі, а тому видавництво чекає нового навчального року, щоб з великим задоволенням представити усі свої новинки.
Наталія МАРКЄЄВА, виконувач обов’язків директора з творчих питань Житомирського міського палацу культури:
— Останнім часом у нас все добре, адже основне завдання нашої творчої організації — дарувати людям радість, і тому тут першочергово повинен панувати позитив. Виходячи із звітів про виконану роботу кінця минулого року, ми переконуємося, що всі колективи нашої установи показали гарні результати. Особливо порадувала дитяча танцювальна студія. Ми гарно відсвяткували День Конституції України. Щоправда, погода трохи підвела, однак ми повністю виконали раніше заплановані завдання. Зараз активно готуємось до різноманітних заходів, присвячених дню Івана Купала. Наша традиційна радіогазета розповість усім відпочивальникам на міських пляжах про корені цього свята в Україні, його специфіку. Усіх охочих ми запросимо на грандіозний концерт, підготовлений вокальним ансамблем «Черемшина», духовим оркестром нашого палацу культури, окремими солістами та творчими колективами, а також гуртом «Від щирого серця». Коли ж сонце сідатиме за обрій, розпочнуться власне купальські гуляння — шукання квітки папороті, розпалювання великого вогнища і пускання вінків по воді. Всі давні традиції ми якісно осучаснили, а тому маємо щиру надію, що така програма сподобається і молодому, і старшому поколінню. Наразі у всього нашого колективу розпочинається канікулярний час.
Олексій КОНОНЕНКО, начальник управління видавничої справи Державного комітету телебачення та радіомовлення України:
— Нещодавно українські книги посіли перші місця в п’ятьох номінаціях у конкурсі, що проходив у Москві. Відзначилося видавництво «Грані-Т» із книгою «Львів Левинського: місто і зодчий» (упорядник Ігор Жук) та «Пригоди на острові Клаварен» Ірен Роздобудько. У номінації «Арт-книга» перемогу здобули відомі «Записки сумасшедшего» Миколи Гоголя, які оформив наш художник Юрій Черешник, видання «Балтія Друк» — «Грюнвальдська битва — битва народів». Перше місце посіла і книга Дмитра Яворницького, яка відображає минувшину українського народу і містить чудові малюнки відомих художників Самокиша і Васильківського. Її представило чернівецьке видавництво «Букрек». Це видання вийшло українською та польською мовами, має великий формат і заслуговує на увагу. Усі ці хороші новини свідчать про те, що українські книги мають свого читача і в Україні, і за кордоном.
Дмитро ГОЛОВЕНКО, радник голови правління Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія»:
— Наразі ми маємо два дуже цікавих видання у серії «Віра наших класиків». Ці книги присвячені творам Лесі Українки, що торкаються біблійної тематики, а також діяльності поетеси у релігійній сфері. До цієї серії увійдуть твори й інших наших класиків та цікава інформація про них. Зараз у Львові готується книжка про Франка, в Києві — про Шевченка, Микола Жулинський займається упорядкуванням книги про Григорія Сковороду, трохи пізніше світ побачить книга про Олену Пчілку.
Гадаю, що із видавництвом книг Україна не має жодних проблем, проте вони, на жаль, існують із популяризацією та поширенням. Книги, які, до прикладу, виходять у Луцьку, є зовсім невідомими для Харкова, Луганська, Сімферополя. Разом з тим, ми не знаємо і про їхні літературні новинки. На сьогодні це є найбільшим негативом для видавничої справи. Хотілося б мати загальноукраїнську мережу книжкових магазинів, яка змогла б реалізовувати видання з усіх регіонів країни.
Оксана РЕМЕНЯКА, кандидат мистецтвознавства Інституту проблем сучасного мистецтва:
— Цього місяця у Мистецькому арсеналі відкрилася виставка робіт Василя Єрмілова, які досі зберігалися у двох приватних колекціях. Така подія відроджує заслужену пам’ять про справді талановиту людину. Експозиція унікальна, оскільки Єрмілов тут представлений цілісно як художник. Його шанувальники мають можливість побачити митця з якісно нового боку, а також в абсолютно різних, раніше не відомих іпостасях.
Одним із основних завдань нашого інституту є співпраця з молодими художниками, відкриття їхньої творчості широкому загалу, підтримка перспективних людей та допомога у реалізації їхніх перших задумів та починань. Тому нещодавно у виставковому залі Інституту проблем сучасного мистецтва відкрилася IV Всеукраїнська виставка, присвячена новітнім мистецьким спрямуванням, під назвою «Колективні сновидіння», куратором якої є молодий художник Андрій Сидоренко. Вже сама назва свідчить про своєрідність і неординарність виставки. Тут представлено живопис, фото, відео, різноманітні інсталяції. Також у стінах Російського музею зараз експонуються полотна відомої російської художниці Тетяни Назаренко, яка стала живою легендою 1980-х років.
Всі три виставки є дуже важливими для Інституту проблем сучасного мистецтва. Саме ними ми можемо пишатися. Звичайно, щодня у нас виникає безліч організаційних проблем, які насамперед пов’язані з коштами, а також із величезним обсягом роботи. Проте всі вони вирішуються в процесі виконання тієї чи іншої справи.
