Оцінюючи події в регіоні впродовж кількох останніх тижнів, черкащани мріють про європейське життя, а також про те, що нинішня неоголошена війна, які і Друга світова, річницю завершення якої недавно відзначали, об’єднає-таки країну. Крім того, вони прагнуть зробити цей світ і своє рідне місто більш сонячними і квітучими.
Сергій ТКАЧЕНКО, депутат Черкаської міської ради, директор садового центру «Сад мрій»:
— Якщо говорити про негаразди, то можна згадати, що мати хвора (67 років) у лікарні, перенесла операцію. Приємно, що донька, яка навчається на другому курсі в університеті Богомольця, склала іспити на відмінно. Щодо «Саду мрій», то активно висаджуємо квіти. Так, у центрі Черкас садимо петунію. Радує те, що наші клумби квітнуть. Каштани почнемо знову лікувати. Хочу зробити сходи на Митницю, щоб вони стали окрасою Черкас — як в Одесі Потьомкінські сходи. Щось подібне мрію зробити в Черкасах: сходи Василя Симоненка, чи сходи закоханих (ще думаємо). Поставив там лавочки, урни. Зроблене озеленення, полив води. Крім того, висадили дев’ять розаріїв (825 троянд) по вулиці Гагаріна. Кущі також висадили, будемо газони засіювати по всій вулиці. Щодо прикрих моментів, то можна згадати те, що 80 троянд, які ми посадили, вандали вирвали. Кожна троянда була загорнута в антивандальну проволоку. Видно, що цю проволоку відкусували чимось. Хочеться більше зробити для міста, а тут таке. Пишаюся клумбами на Кірова, а також тим, що ми зробили на пагорбі Слави (тюльпани, троянди). У Долині троянд півтори тисячі кущів — уже квітнуть. Усе дуже красиво. Є в планах облаштувати Симоненківський сквер, але сам це не зробиш — потрібна підтримка майбутнього міського голови. Дехто усвідомлює, навіщо це робити, а дехто — ні. Деякі кажуть: «У нас в асфальті дірки, а ти квітки садиш. То затикай хоч дірки на дорогах квіткам». Найбільш негативні речі — це ситуація на сході і обливання брудом у політиці. А хочеться все сприймати чисто, сонячно. Як квітка цвіте і вбирає сонце, так і хочеться світ сприймати. Є люди, які в цьому світі замість добрива — мовою квіткарів — вливають під квітки отруту. Однак просто потрібно робити свою справу. Хочеться, щоб Черкаси стали європейським містом, і я докладу для цього усіх зусиль.
Анна КУРИЛЕНКО, актриса Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка:
— Дуже вразило 9 травня! Мабуть, це те, що гостро торкнулося. Я так і не зрозуміла, де ми? Тобто є два табори: проросійський та український. Як у театрі, так і довкола. Ми співали, читали дуже змістовні речі, наприклад «Де зараз ви, кати мого народу?», «Мені однаково» та багато іншого, співали українських пісень. І питання не в тому, що вони бандерівські, чи пісні УПА, чи ще якісь інші... Ми вшанували пам’ять усіх, хто загинув у війні всіх років. Чому країна живе минулим у повному масштабі? Мій дід повернувся з війни без правого ока, він був фронтовиком, у нього у воєнному білеті особиста подяка від Сталіна, але він ніколи не любив, щоб про війну говорили так помпезно! Розумієте, про важливе говорять тихо, майже пошепки! А людей біля театру було мало, дуже мало! Я стояла і думала: «Що потрібно цим людям?» Чому в дні пам’яті люди дозволяють собі відпочивати, від чого вони відпочивають? Плачу, гірко якось...
Тарас КРАМАРЕНКО, художник, майстер витинанок:
— Добрим є те, що останнім часом не трапилося нічого настільки поганого, щоб воно врізалось у пам’ять. Щоправда, з неприємного можна виділити те, що не покидає відчуття неспокою та тривоги за долю України (і це не пафос). Думаю, що цей стан знайомий більшості свідомих українців. Хорошим є те, що віра в краще нашої держави не слабне, а міцнішає. Якщо говорити про якісь життєві події, то тут же все відносно! Вони такі, як ми до них ставимось. Десь не ми віддзеркалюємо світ, а світ віддзеркалює нас. Життя триває, і ми беремо в цьому безпосередню участь.
Валентина КОВАЛЕНКО, письменниця, голова Черкаської обласної ради:
— Я була на обласному етапі всеукраїнської гри, козацького свята, яке відбувалося у Тернівці на Смілянщині, під назвою «Джура». Справді аж перехоплювало подих, як кілька роїв, юних представників із різних районів нашої області, крокували, вигукували «Слава Україні!» і «Героям слава!» Я вирішила випробувати дітей, і коли сказала «Україна», вони відповіли «Понад усе!» І це не просто завчені слова, маска. Це осмислені слова сьогодні. Це осмислене «Смерть ворогам», адже агресор нас спонукає до того, щоби ми мобілізувалися... На сесії облради депутати проголосували за програму територіальної оборони, на яку було виділено 2 мільйони гривень. Також депутатський корпус підтримав ініціативу, щоб представникам батальйону Національної гвардії і співробітникам УМВС, які брали участь в обороні в Східній Україні, виділити матеріальну допомогу...
