Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Війна — волонтерство — виживання»

10 квітня, 2015 - 12:28
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Цього тижня полтавців найбільше хвилювали підвищення комунальних тарифів, погіршення рівня життя і бездіяльність влади. Але, попри такий негатив, вони сподіваються на краще майбутнє.

Марічка ІСКРОВСЬКА, боєць-доброволець:

— Складається враження, що нашу країну зараз поглинула монотонна круговерть: війна — волонтерство — виживання. Та все-таки життя триває, і так само ми переживаємо злети й падіння, радості й розчарування.

Днями дуже порадувала новина про те, що батальйон ОУН, у якому несу службу, завдяки зусиллям комбата нарешті легалізується у складі 93-ї бригади. Це надзвичайно важливий крок для бійців батальйону та їхніх сімей, адже раніше ми воювали на передовій без жодних соціальних гарантій чи навіть заробітної плати. У більших масштабах не може не радувати той факт, що Дмитра Яроша призначили радником начальника Генштабу. Хочеться вірити, що нова посада лідера ДУКу принесе позитивні зрушення в ході війни з агресором.

Із негативу... Хоч він останнім часом і оточує з усіх боків, його намагаєшся впритул не помічати. Звісно, дуже гнітить (і не мене одну) так зване перемир’я, під час якого наші хлопці гинуть та отримують поранення. Цей час терористи використовують для диверсійних атак, укріплення позицій та нарощення сили. Взагалі ситуація з повсякденним життям трохи вганяє в депресію — ціни в магазинах, тарифи на транспорт та інші послуги на тлі мізерних доходів громадян викликають не найкращі емоції (Марічка зараз у відпустці. — Авт.). Наша влада та її адепти вперто аргументують це: «чому ви обурюєтесь, адже в країні війна». Якщо зважати на те, яку частину витрат на себе беруть волонтери, це звучить доволі абсурдно. Та й вічно списувати все на злочини режиму Януковича не вийде. Дуже хочеться вірити, що влада отямиться і спроможеться раціонально використовувати бюджетні кошти.

Артем ТРУШКІН, тренер дитячо-юнацької спортивної школи «Молодь»:

— Як футбольний тренер говоритиму переважно про спорт. Розпочну із хорошого: нещодавно мої підопічні подали заявку на чемпіонат газети «Полтавщина Спорт». На нашому шляху — це один із етапів підготовки до сезону в ДЮФЛ. На змаганнях виступаємо доволі непогано, адже потрапили до рівної за своїми силами групи. Протягом змагань ми зіграли з багатьма командами, в яких були як футболісти-аматори, так і колишні професійні футболісти. Можна вважати також негативним моментом і наш невихід до наступної стадії змагань. Але ми не здаємося і продовжуємо роботу над собою.

Якщо відійти від спорту, то дуже засмучує той факт, що війна на Донбасі триває й досі, а в країні, навіть попри зміну влади, не робиться нічого позитивного. Рівень життя людей катастрофічно падає, ціни ростуть, а зарплати залишаються незмінними (а іноді й взагалі їх не виплачують). На додачу до всього ще й підскочили занадто високо ціни за комунальні послуги, до стрибка яких наші люди не готові ні морально, ні фінансово. Але маю сподівання, що це страхіття все ж скоро мине і наша країна дійсно «заживе по-новому».

Вікторія РОДІЧЕВА, громадська активістка, волонтер, керівник підрозділу ВГП «Нова Полтава»:

— Із квітня місяця темою №1 для більшості стали комунальні тарифи. Це — погана новина. На жаль, більшість всеукраїнських та місцевих засідань із цього приводу, по суті, закінчуються нічим. Немає конструктивного діалогу про те, як потрібно розраховувати тарифи, яким має бути їхнє обґрунтування тощо. Але, на щастя, є речі, в яких вдається досягти конструктиву і злагоди. Наша відкрита громадська платформа «Нова Полтава» відроджує давню українську традицію проведення толоки — коли збираються сусіди, друзі й гуртом наводять лад у наших спільних будинках, подвір’ях. І дуже радісно, що до цієї ініціативи Лева Жиденка приєдналося одразу понад 20 тисяч полтавців. Ми допомагаємо в організації толок, надаємо необхідні матеріали, приладдя, саджанці... Завдяки цьому люди знайомляться, об’єднуються, вчаться взаємодії тощо. Ще одна хороша новина — в тому, що такий досвід сприятиме впровадженню партисипаторного бюджету. Нещодавно у Полтаві за сприяння Фундації українсько-польської співпраці ПАУСІ відбулося засідання з цього приводу. Партисипаторне бюджетування — це інноваційний демократичний інструмент участі громадян у розпорядженні бюджетними коштами. Усілякі погані новини якось не хочеться коментувати. Нехай це роблять інші. Мені ж особисто хочеться концентруватися на хорошому.

Денис КОБУШКО, журналіст:

— Почну з поганого. Я як обиватель розраховував на те, що нова влада, з огляду на реалії, які відбуваються в країні (я маю на увазі бойові дії), позитивно відреагує на світову тенденцію легалізації зброї у населення. Але її рішення тільки засмучують. Схоже на те, що в коридорах влади Янукович залишив граблі, на які наступають депутати, Аваков, а тепер і Президент, який днями виступив із заявою. Дешева риторика, штампи та брехливі стереотипи, які хтось вливає йому у вуха, хоча світова практика і статистика свідчить про зворотне. Кому цікаво, рекомендую прочитати на цю тему книжку Олександра Никонова «Здрастуй, зброє! Презумпція здорового глузду».

Із хорошого. Через економічну ситуацію знизився рівень життя, купівельної спроможності. Здавалося б, що тут хорошого? Однак є плюси. Люди, які вимушено покинули зону комфорту, набагато позитивніше реагують на можливості, які дозволяють самим брати під контроль своє життя. Розраховувати на державу — ілюзія. Як казав Мічурін: «Не можна чекати милості від природи, взяти її у неї — наше завдання».

Богдан ПРОСКУРОВ, Полтава
Газета: 
Рубрика: