Федір ЯРОВИЙ, підприємець:
— Мій особистий виклик — відкрити власну справу. Активно розвиваю та вкладаю майже всю енергію в бізнес з ремонту техніки. Пишаюсь своєю майстернею з ремонту техніки у Херсоні. Є купа ідей та планів, які треба реалізувати в цій сфері. Наприклад — найняти персонал.
Насолоджуюсь лоукостами та новими напрямками польотів херсонського аеропорту за привабливими цінами.
З негативного — люди забувають, що триває війна і намагаються не помічати її. Відбувається повільна русифікація (наприклад, останній конфлікт в автобусі Луцьк — Київ). Побільшало артистів, які підтримають російських окупантів і мають намір давати концерти в Україні. Добре, що відповідні служби не допускають проникнення даних осіб.
Ольга ГОНЧАРОВА, кореспондент ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА»:
У зв’язку з політичними подіями вже понад рік українці не знають спокою. Галасливі сварки та серйозні дискусії об’єднують та розділяють мешканців різних міст України. Страшно уявити, скільки контактів було розірвано за цей час.
Щоб не збільшувати свій список я намагаюсь уникати політичних тем, віджартовуватись від провокаційних питань. Та довго це не триває. Рано чи пізно, але ми знову повертаємося до болючої теми. І знову емоційна суперечка, яка ґрунтується на особистій гордості й, часто, упертості, призводить до конфлікту. Всі знають, що в дискусії народжується істина, але тільки за умови оперування фактами, бажанням зрозуміти опонента та абстрагуванні від емоцій.
Однодумці в оточені — це дуже круто та комфортно. Але спілкування з людьми з іншою точкою зору убезпечить від потрапляння в «бульбашку» та втрати об’єктивності. В умовах постійного перевантаження інформацією та скандальними подіями неважко приспати критичне мислення. Нещадний до розбіжностей у фактах опонент може мотивувати перевіряти та зважувати отриману інформацію навіть з перевірених джерел.
Зрештою, найстрашніше — це байдужість до соціально політичного життя країни. За деякий час мені стало зрозуміло, що херсонці переважно пасивні до соціально значущих подій та до міського простору, що зумовлює відсутність почуття спільного дому. Відстороненість призводить до посилення локальних проблем. Розуміючи таку тенденцію в місті потрохи починаєш розчаровуватись й думати, що може варто змінювати локацію.
Але останніми вихідними я мала нагоду зустріти багато небайдужих херсонців та гостей міста. Вони зібрались на мистецькому ідеаатоні, щоб згенерувати концепти витворів мистецтва, які зображатимуть локальні соціальні проблеми для культурного перетворення міста.
Нарешті можна було не захищати Херсон, а відверто поговорити з тими, хто зацікавлений в покращенні міста про те, як воно дійсно є та що ми можемо з цим зараз зробити. Взагалі, це був неймовірний та мотиваційний досвід. Тож, можливо, світле майбутнє у нас таки є.
Артур АЙМЕТОВ, дизайнер:
— Кожного дня, із самого ранку я починаю з викликів. Підйом з ліжка, фізичні вправи для тонусу, сніданок та ще купа речей, які допомагають почати ранок. А як інакше, коли за день треба встигнути так багато. У мене свій невеликий бізнес у сфері дизайну та архітектури, а це постійні виклики, бо треба поєднувати ведення та знання бізнесу з творчістю.
Це відбирає багато зусиль, але завершення і реалізація проєктів дає нових сил. Тому постійно треба працювати над собою. Слідкувати за трендами у дизайні та архітектурі, технологіями у сфері будівництва та комп’ютерної графіки, а також вдосконалювати свої навички у підприємницькій діяльності. Тому поєднання підприємництва та творчості однозначно відношу до плюсів, які зі мною сталися за останні роки. Також — одруження, це ще один з плюсів за останні роки. Ми з дружиною на одній хвилі, бо ми обоє дизайнери.
Ще трохи про плюси. Це написання книги на тему грибів та спорів. Для мене це новий досвід. Це ріст бізнесу. Кожен «кейс» — свого роду перемога. Адже робота над проєктами приносить радість. Кожен клієнт — це нове знайомство, нові ситуації, нові ідеї. А останнім часом це і нові друзі чи партнери по бізнесу. Ще один плюс — я зміг вивести продукт бізнесу на новий рівень не тільки для Херсона, а й для України. Також разом із дружиною беремо участь з у кількох соціальних та бізнес проєктах.
Тепер про мінуси. Це байдужість та «халтура» у роботі. І це мене дуже засмучує. Думаю, кожен знає, якщо тобі надали поганий сервіс, вдруге не повернешся. Неприємно бачити тотальний «пофігізм». Також мене засмутив факт, що не тільки комунальні сервіси, а й великий та малий бізнес не могли прибрати сніг на тротуарах та парковках. Навіть нікуди заходити не хотілось.
Як ФОП мене дратує нестабільність у державі, у постійній зміни правил гри для підприємців. Це тримає у напружені. Постійна адаптація до нових ситуацій відволікає від реальних справ. Накипіло. Думаю, більшість підприємців мене підтримають.
Звісно, є ще багато речей, які мене засмучують. Наприклад, пенсії, платіжки за комунальні послуги, відносини у сім’ях. Тому коли є можливість, ми з дружиною допомагаю літнім людям з покупками. Це лише мала частина, яку ми можемо дати, але, на мою думку, важлива. Нам всім треба трохи доброти, і все буде добре.
