Літо — не лише пора відпусток, але й час життєвого вибору для молоді. Тож вступна кампанія цьогоріч висвітлила також чимало важливих сегментів, які характеризують сутнісні зміни в ціннісних орієнтаціях молоді і суспільства загалом. Не беручись за глибокий аналіз цього процесу загалом, оскільки рух абітурієнта до статусу студента лише набирає обертів і його прискіпливий розгляд, поза сумнівом, стане предметом професіонального розгляду відповідними структурами МОН та й всієї освітянської вертикалі по завершенню цього процесу, оскільки місцеві органи освіти також причетні до її якості, даючи дозвіл на впровадження нових освітніх програм у регіонах та контролюючи освітніх простір регіональних ЗОШ, торкнуся лише окремих, утім помітних характеристик сучасної молоді, заземлюючи свій розгляд на приклад лише однієї кафедри (івент-індустрій, культурології і музеєзнавства) державного гуманітарного університету м. Рівне.
Мова йде про абітурієнтів, що вступають на скорочений термін навчання (рік і 10 міс. чи 2 роки й 10 міс., залежно від здобутої попередньої освіти). Усі вони є представниками фахових коледжів, достатньо віддалених від університету, що дає підставу для висновку, що у свої пріоритети вони поставили лише спеціальність, спрямовану на їхню майбутню сферу творчої самореалізації, орієнтуючись на імідж закладу, його реноме у просторі сучасної освіти, оскільки фінансовий сегмент сьогодні здатен суттєво впливати на життєві орієнтири молодої людини. З іншого боку, фактично усі вони вже мають й досвід практичної роботи за фахом, що вселяє впевненість у тому, що навчальний процес відбуватиметься більш розлого й інтенсивно, позаяк їх цікавитиме переважно фаховий аспект навчання. Відтак уже перші консультації засвідчили безліч уточнювальних питань стосовно того, як буде відбуватися подальше навчання, сутності Освітньо-професійних програм, напрями реалізації їх в аудиторних та позааудиторних умовах, якісний склад науково-педагогічних працівників, роль професіоналів-практиків у забезпеченні ОПП тощо. Інакше кажучи, до студентських аудиторій очікується прихід нової молоді, здатної ставити знання в пріоритет, а не лише дозвіллєві розважальні практики. А це, своєю чергою, стимулюватиме й викладацький корпус до змін, пошук нових підходів у роботі з такою молоддю.
Тоді як вступники повного циклу навчання вирізняються значною мірою не критичним відбором майбутнього фаху, оскільки, як помітно із виставлених ОПП пріоритетів, подавали заяви до найрізноманітніших ЗВО, сподіваючись лише на наявність бюджетних місць (і це також важливо, оскільки засвідчує факт того, що фінансова складова обмежує чимало у житті молодої людини), у той же час маючи низький, навіть для регіонів, бал ЗНО. Але і перші, і другі категорії вступників — це наші майбутні студенти, яким потрібно запропонувати безліч яскравих культурних альтернатив, аби втримати їх у подальшому просторі професійного навчання.
Тож незважаючи на складну ситуацію у вищій школі, пов’язану з організацією і, відповідно, результатами ЗНО на магістральних шляхах освіти, цьогорічний випуск в українській ЗОШ засвідчив значне збільшення дисциплін, обраних молодими людьми, які все таки намагаються продовжити навчання далі, розуміючи, що освіта є важливим сегментом в їх майбутньому. І це також вселяє надію та оптимізм. І хоча перші консультації — ще не факт кардинальних трансформацій, і лише три спеціальності одного університету також не вся вища школа країни, вони, як і перші ластівки, хоча й не свідчать про прихід весни, але підтверджують, що вона неодмінно прийде.
Шкода лише, що розширений «вступний коридор» (до 30 спеціальностей на контракт та 5 — на бюджетну форму) не дають змоги цього абітурієнту сконцентруватися на головному, а лише стимулюють продовжувати пошук ЗВО, де б їм все таки вдалося вступити на державну форму.
І хоча кількість молодих людей, що подали заявки для реєстрації на ЗВО, з кожним роком скорочується, на що є чимало причин і об’єктивного (недоречність складання математики для вступників на художні спеціальності через інший тип мислення молодої людини, низький рівень навчання в регіональній, сільській ЗОШ), так і суб’єктивного характеру (ігнорування важливості гуманітарної підготовки у власній системі цінностей, без якої молода людина не здатна ефективно розв’язувати безліч згодом професійних питань, пов’язаних із творчими аспектами навчання: знання епохи, її носіїв, вписування артефакту в парадигму культурних координат доби), це зменшення не можна вважати однозначно негативним, адже усвідомлення важливості освіти в житті людини до кожного приходить у різний час і різному віці, однак, якщо вже приходить, то цей процес супроводжує потужна мотиваційна складова, яка й визначатиме усе у подальшій її життєдіяльності.
Тож швидше визначайтеся з майбутньою сферою. Ми на вас уже чекаємо!
