Вельмишановна пані Ларисо!
Не будемо повторювати вам і вашій газеті слова подяки та щирого визнання! Маємо надію, що ваш колектив спроможний допомогти суспільству навчитися поважати себе, повернути втрачену суспільством гідність та наблизити день його реального відродження!
...Щоб вийти із нинішнього небезпечного стану зубожіння, духовного, матеріального і політичного, перш за все потрібно зробити поглиблений аналіз того, що з нами сталося, визначити об’єктивні та суб’єктивні причини (наслідки ми усі «відчули»), утворити механізми унеможливлення їх у майбутньому! Що цьому на заваді? На заваді ми самі. Наше ставлення до самих себе, до своїх родин, до суспільства, до держави! Більшість із нас піддається нашій «особливій ментальності», коли ми майже всі знаємо те, що з нами сталося, знаємо причини цього, знаємо, як нам вийти із цього стану, але не прагнемо до спільних дій, не прагнемо почути одне одного, діємо розрізнено, стихійно. Освітяни окремо, науковці, лікарі, шахтарі, студентство, профспілковці, всі автономно, самотужки, отримуючи певні тимчасові здобутки-подачки...
Засоби масової інформації приділять більше уваги другорядній тематиці, ніж проблемам пошуку шляхів виходу із цієї кризи, проблемам виживання людей... На превеликий жаль, більшість ЗМІ залежні від влади, яка постійно порушує Конституцію України, здійснює шалений тиск на редакторів. Інші редактори мають певні домовленості з окремими політичними партіями і видруковують на шпальтах газет (чи популяризують в ефірі) відповідну тематику певної політичної спрямованості, що не сприяє об’єктивності, стримує або гальмує спроби мати незалежний погляд... Більшість політичних партій не готові, на часі, до найголовніших рішень: як допомогти збанкрутілому суспільству вижити, унеможливити соціальний вибух та кривавий терор, котрий може за ним настати, як допомогти державі не втратити суверенітет, а співгромадянам якнайскоріше стати громадянським суспільством України. Вони «запрошують» суспільство у глухий кут, пропонують скоритись долі й обирати «кращого з гірших», що суперечить здоровому глуздові, бо завжди обирають «кращого з кращих». Ці політики з часом зрозуміють, що їх ошукали саме ті, які мають більше досвіду, і в арсеналі заходів яких — більше цинізму.
Ми гадаємо, що колектив «Дня» — один із небагатьох, який здатний на нестандартний сміливий крок (ви це вже довели й продовжуєте доводити!): допомогти суспільству визначитися в постійно діючій рубриці вашої газети «Як створювати свідомим громадянам громадянське суспільство України?». Сподіваємося, що ця рубрика послугувала б тим стимулюючим поштовхом, тим збуджувачем сумління й гідності, початком відродження свідомості. Віримо, що кожен, хто має своє раціональне «зерно», принесе його на вівтар розбудови свого суспільства, без штучних віртуальних ідеологій.
Ми, шановні добродії, переконані в тому, що отримаємо тисячі й тисячі листів-пропозицій, у яких суспільство дасть реальні об’єктивні оцінки як нашому трагічному минулому, збанкрутілому сьогоденню, так і пропозиції щодо визначення свого майбутнього.
Дорогу долають тільки ті, хто йде!
Зі щирою повагою і надією
Олександр ГРАНОВСЬКИЙ,
президент Християнського
центру «Милосердя
і благодійності»
Київ
