Iсторія поїздки в Литву хорової академічної капели імені Павла Чубинського почалася з телефонного дзвінка. Секретар з питань культури посольства України у Литві Олена Париш подзвонила автору цих рядків, повідомивши, що литовська сторона запрошує капелу на свято врожаю у місто Шальчінінкай. З Оленою познайомився, коли у литовському місті-курорті Бірштонас відкривав свою персональну фотовиставку «Моя Україна». Тоді й запропонував їй, якщо буде нагода, показати литовцям колектив, який у Європі має хороші відгуки.
Отож художній керівник капели Олександр Дмитрович Зюзькін, прийнявши запрошення, почав проводити репетиції, адже літо розслабило капелян. Відтак, згодом автобус вирушив у дорогу, щоб о п’ятій годині ранку прибути на місце призначення. Зазначу, що господарі зустріли нас на кордоні і від початку нашого перебування у країні і до перетину кордону Литва — Білорусь супроводжували нас. А вже об одинадцятій годині ранку біля міського костьолу, як повноправні учасники свята врожаю, капеляни вишикувалися у колоні разом із жителями Шальчінінкая та гостями. І попрямували до центра міста. На святковому полі нас зустріли жителі міста й безліч павільйонів. Фермери, підприємства привезли сюди продукцію, вирощену на полях і фермах району. Але головне те, що всіх гостей — і тутешніх, і тих, хто приїхав здалеку, пригощали і млинцями, і стравами, приготовленими тут же, ще й чарку наливали.
Яке може бути свято без офіційної частини? У гості завітала міністр сільського господарства Литви Казіміра Пруньскінє. Знаменита Казіміра з часів останніх років Радянського Союзу. Депутат радянського парламенту, вона проголосила на весь світ, що її рідна Литва має бути незалежною державою!
Кращим з кращих вручали дипломи і грамоти, а ще мер Леонард Тальмонд нагороджував жителів міста цінними подарунками. Це були ті мешканці міста, які тримають свої будинки в ідеальному стані. Скажу лише, що подарунки достойні!
На велику святкову сцену запросили й українців, зокрема фермера Сергія Степановича Кулішенка та заслуженого артиста України Олександра Дмитровича Зюзькіна. Святковий коровай делегація з України під оплески присутніх вручила меру Леонарду Тальмонду. Для нас найвідповідальніший момент був тоді, коли оголосили, що зараз буде співати хорова капела імені Павла Чубинського.
Річ у тім, що на свято в Шальчінінкай прибули не лише гості з України, а й з Польщі, Білорусі... І дуже важливо було заспівати так, щоб люди, які прийшли на свято, залишилися задоволеними. Капела виконувала українські народні пісні, духовні твори, звучав Гімн України. Бачив на обличчях господарів, що приймали нас, з якою увагою і повагою слухали вони українських артистів.
Наступний день почався з того, що в культурному центрі міста відкрилася моя персональна фотовиставка «Моя Україна». До речі, на відкриття її завітала вся капела. А потім капела ім. П. Чубинського співала у православному храмі. Маленька церква ледь вмістила всіх бажаючих. Такого свята духовної пісні в цьому Божому храмі ще не було!
На день міста Ейшішкеса їхали в піднесеному настрої і виступили достойно. Думаю, що вперше за всю історію цих міст тут звучали українські пісні. В Ейшішкесі, у «Польському домі», щиро, сердечно, гостинно зустрічали українську делегацію. Якщо відверто, на такий дружній, щедрий прийом ми навіть не сподівалися! Саме тут Леонард Тальмонд запросив членів української делегації до мерії. Мер розповів про життя-буття району, про те, що тут мешкають 80% поляків, 10 — литовців, ще 10 — росіян, українців, білорусів, ромів, євреїв. Ось така велика сім’я мешканців району. Пан Леонард відзначив, що перебування Литви у Європейському Союзі — позитивна сторона, але є й тривожні фактори. А це те, насамперед, що кваліфіковані робітники, молодь від’їжджають на Захід. Позитив — цього року на потреби районної лікарні Євросоюз виділив один мільйон триста тисяч євро тощо.
Зустріч виявилася теплою, дружньою. Обидві сторони висловили задоволення і зголосилися продовжувати контактувати, насамперед в культурному плані.
Бути в Литві і не завітати до знаменитої фортеці Тракай, не відвідати столицю Вільнюс?! Це неможливо! У Тракаї оглянули фортецю, в якій, як гордяться литовці, не ступала нога хрестоносця. А попереду Вільнюс, де у посольстві України вже чекали на нас. Посол Борис Петрович Климчук та секретар з питань культури Олена Париш вітали земляків. Пан посол розповів багато цікавого про зв’язки Литви й України і подякував капелянам за те, що принесли українську культуру на землю дружньої держави. У великій залі посольства відбувся імпровізований концерт капели, куди завітав посол і працівники амбасади. Враження у наших дипломатів якнайкращі!
...Ми поспішали, адже треба швиденько збиратися і їхати в Україну. Але... Вечеряємо, і тут з кухні у залу виходить кухар та каже: «Все місто говорить, що ви дуже гарно співаєте. Але ж ми з подругою вас не слухали». Пан Зюзькін не міг не відгукнутися на прохання цих милих добрих жінок і прозвучав півгодинний концерт для двох жінок, як заключний акорд перебування в Литві академічної хорової капели імені Павла Чубинського з Великої Олександрівки.
