Усе витратне й недаремне: хочеш виглядати краще — стань кращим. Імідж України поки що, на жаль, не на найвищому рівні. Але ж усе завжди може змінитися. Потрібні (і важливі!) тільки постійні зусилля.
Психологію потрібно змінювати. Не проситися куди-небудь вступити, а постаратися створити ситуацію, щоб тебе самого запитали про будь-який вступ.
Одними розмовами нічого й ніколи не змінюється. Необхідно не умовляти опонента, а робити завжди свою справу: ратифікувати, нарешті, законопроекти СОТ, визначитися щодо Косово, щось реально протипоставити і своїй «рідній» корупції.
Євробюрократ нічим не кращий і не гірший бюрократа радянського, російського або бюрократа нашого українського. Всім їм абсолютно ніколи не потрібні ваші проблеми, їм завжди важливі й потрібні свої вигоди. І про це ніколи не можна забувати також.
У будь-яку справу засоби та ресурси треба, все-таки, вкладати. І підбирати людей відповідних — які бажають і, головне, здатні працювати щорічно, щомісяця, щодня, щогодини, щохвилини й навіть щосекунди. Адже не так багато часу залишилося до грудня 2008 року...
