Яким буде земельний банк України?

Гадаю, такому земельному банкові, який пропонує Верховна Рада, конкурувати із зернотрейдерами буде важко, і міцного фермерського шару в Україні не буде. Замість цього утворюється група великих землевласників. Це й не дивно. Склад нинішньої Верховної Ради — багаті люди, які обстоюють інтереси великих агрохолдингів. Сільське господарство на основі великих сільгоспфірм призведе до зростання цін на сільгосппродукцію. Вже були стрибки цін на соняшникову олію 2008-го і гречку 2010 року. Купівля урядом України цього року китайської гречки свідчить про те, що Кабмін погано контролює ситуацію в Україні в сільському господарстві й не хоче або не може змусити агрохолдинги вирощувати те, що потрібне широким верствам населення, відтак ті займаються тим, що дорого і добре продається — ріпак, кукурудза. Хто може сьогодні купувати землю? Великі агрохолдинги. Ті власники паїв, які самі обробляють землю, зараз беруть кредити у зернотрейдерів для наступного врожаю, тобто грошей для купівлі землі в них немає. Прибічники продажу землі сільськогосподарського призначення кажуть, що на довготерміновій оренді не можна отримати великі врожаї. Це не так. У Китаї після запровадження довготермінової оренди вже за два роки врожайність зернових зросла з 260 млн. тонн до 400 млн. тонн. Крім того, навіть різке зростання врожайності населення України нічого не дасть, оскільки надлишки зерна йдуть на експорт і прибуток від нього отримують зерноторговці. Сьогодні великих орендарів поділено на дві групи — тих, які займаються комплексним землеробством, у тому числі овочівництвом, тваринництвом, і тих, які займаються нетрудомістким сільським господарством: посіяв, викосив, продав. Такі господарства не потребують багато робочої сили. Села, розташовані в зоні дії таких агрохолдингів, стають пустками. У разі можливого переходу землі в приватну власність потрібно відпрацювати питання збереження чорноземів. Уже зараз у газетах можна побачити оголошення про продаж чорнозему як будівельного матеріалу для ландшафтного дизайну. Необхідно заборонити вивезення чорнозему на експорт. У Західній Європі сільське господарство базується на малому і середньому фермерстві (до 300 гектарів). В Україні потрібно дозволити місцевим сільрадам укрупнювати до 300 гектарів паї тих людей, які самі обробляють їх за рахунок покинутих земель — таких в областях близько семи відсотків.