Олександр САЙКОВСЬКИЙ, кореспондент:
— Якщо говорити про місто загалом, то справді можна побачити і хороше, і погане. З хорошого: помалу, потроху, але Миколаїв стає чистішим і охайнішим. Дивишся, там урни поставили, там лавки, десь територію впорядкували, ліхтарі встановили... Може, воно і непомітно на загальному фоні, але це все є.
Ремонтують вулиці, навіть ті, де в принципі не було асфальту ніколи.
Здійснюється поступова заміна електротранспорту — зовсім давнього і «убитого» — на новіший. Упорядковують зупинки громадського транспорту, трамвайні рейки почали замінювати глобально, адже в 50-60-х роках замінили трамвайну вузькоколійку на сучасний стандарт, і більше ремонтів не проводилось.
Помітно покращала якість, і стали регулярно вивозити тверді побутові відходи (можливо, не скрізь, це від фірми залежить).
Зросла соціальна активність містян, особливо молоді. Це не може не тішити. Видно, як хлопці захоплені своєю діяльністю, розробляють важливі проекти, висувають пропозиції. Це класно. Оскільки я все-таки журналіст, буваю в різних куточках міста, бачу зміни на краще. Вони невеликі, але вони є, а отже, будуть ще.
З поганого. Залишається огидною якість пасажирських перевезень, особливо у віддалені мікрорайони. Аби це виправити, я думаю, потрібна політична воля наших обранців для створення комунального підприємства, як раніше. Був автопарк, ходили автобуси за розкладом, і людина знала, що виїде додому навіть увечері.
Залишається проблема зі стихійними звалищами. Незважаючи на те, що жеки та відділи з благоустрою в мікрорайонах вивозять сміття, місцеві жителі культурою не вирізняються, продовжуючи засмічувати «уподобані місця».
Поганим був, поганим і залишається стан міських пляжів. Незабаром літо, а про благоустрій місць відпочинку досі ніхто не думає.
Непокоїть стан ринків у місті. Це господарство не впорядковане, хаотичне, багато торгівлі просто на землі, антисанітарія знову ж таки...
Залишається проблемним моментом наявність великої кількості безпритульних тварин у місті. Але, знаючи проблему, як кажуть, ізсередини, можу сказати, що силами одного лише невеликого спеціалізованого комунального підприємства, без допомоги громадськості, її не вирішити.
Але молодь — наше все... Ми, звичайно, дуже багато від них вимагаємо, однак активності їм не позичати, а отже, все вийде.
Аліса МИЛОСЛАВСЬКА, продюсер виробництва реклами на ТБ (родом із Запоріжжя):
— Я живу в Миколаєві зовсім недовго, але вже встигла побачити як недоліки, так і переваги міста.
Почну з хорошого. Найголовніша вулиця Соборна — дуже жваве місце. Якщо ввечері захочеш прогулятися, наодинці не залишишся. Помітила багато парків. Кожен із них цікавий по-своєму. Маленькі, але затишні, великі, але з майданчиками для розваг і виходом до річки Інгул. Мене зачаровують панорамні види, які відкриваються на воду. Наприклад, місце, де з’єднуються Інгул і Південний Буг, — незвичайне. Коли спостерігаєш за заходом сонця, мимоволі ловиш приємні думки і нові ідеї. Побачила на пляжі «Стрілка» напис, що світиться, де замість літери «о» в назві міста розмістили «серце». Це засвідчує любов активістів і містян до Миколаєва.
Оскільки я дуже люблю воду, мене не залишив байдужою яхт-клуб. Теж досить жваве місце, дітям подобаються ці зони відпочинку: є дитячі майданчики, а для батьків — яхти, які можна орендувати.
Дуже хочеться побачити розводку мостів. У Миколаєві є два мости, які розводять незвичайним чином, коли пропливає корабель. Ось він, присмак Європи.
Проте є серйозні недоліки в місті. Природа — наше все, і це все було б добре, але в місті немає жодної велосипедної доріжки. Хоча знаю, що 2017 року заплановано велопробіг. Це як мінімум дивно. Пересуватися велосипедом, звичайно, цікаво, корисно для здоров’я, екологічно і весело, але не по дорогах Миколаєва.
А якщо наважишся проїхатись велосипедом — я, до речі, саме для цього привезла його із Запоріжжя, — їздитимеш у темряві, оскільки на центральних вулицях освітлення немає.
Ще дивацтво: у центрі ніде немає супермаркетів. Забудеш запастися продуктами або часу не вистачить на покупку, ввечері вже нікуди не поїдеш. А якщо вирішиш перекусити в найближчому кафе, зіткнешся з поганим сервісом.
Мінуси намагаюся все ж таки не помічати, в Миколаєві є дещо особливе, що дає змогу насолоджуватися кожним днем.
Оксана СКЛЯРУК, психолог:
— Я не помічаю мінусів. Для мене Миколаїв — місто щасливого дитинства. Кожна сім’я має свої звичаї, традиції. Миколаївські сім’ї, які виховують малюків, піклуються про дозвілля в колі сім’ї. Приємно у вихідні дні милуватися дітьми в супроводі батьків, бабусь і дідусів на прогулянці, в театрі, в кінотеатрі, в дитячому містечку «Казка», в зоопарку, на тематичних заходах (спортивних змаганнях, концертних програмах, виставках). У місті дуже багато розважальних майданчиків, де цікаво гуляти з дітьми.
Батьки намагаються планувати вихідні дні, організовуючи екскурсії по місту. Сам Миколаїв формується у велику дружну родину, в якій батьки (дорослі) обмінюються життєвим досвідом, думками щодо виховання дітей. Діти, підлітки, студентство з кожним роком стають більш активними.
Ділячись досвідом з молодими сім’ями, батьки прищеплюють підростаючому поколінню любов і повагу до сімейних цінностей, до збереження традицій у Миколаєві.
