Наприкінці червня відзначається скорботна дата смерті буковинського соловейка, видатного естрадного співака, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка — Назарія Яремчука.
З дня, коли він відійшов у вічність, пройшло вже чимало часу. Виросли сини, нині заслужені артисти України Дмитро і Назарій, підростає донька Марічка — лауреат численних пісенних конкурсів та фестивалів.
Та час не в змозі стерти образ митця з пам’яті його численних шанувальників, які знову й знову у переддень його народження (30 листопада) і смерті, поринають спогадами у далеку днину, коли все тільки починалося.
А саме у листопадову днину 1951 року, коли в благословенному селі Рівня, що на Вiнниччині, в сім’ї Марії та Назарія Яремчуків народився хлопчик, якого на честь батька нарекли Назарієм. Співаючи над колискою сина, мати Марія Даріївна і не здогадувалася, що йому суджено буде на весь світ прославити рідну українську пісню. Саме з ніжним материнським співом увібрала Назарієва душа любов до рідної землі, до пісні, якою він прославив Україну далеко за її межами.
Юнака із гарною зовнішністю і приємним тембром голосу доля звела з чудовими митцями — керівником першого на Україні ВІА «Смерічка» Левком Дутківським, Володимиром Івасюком, Василем Зінкевичем. Ці талановиті молоді люди разом з ним створили безцінні пісенні шедеври, які змінили уявлення світу про нашу пісню, про наш народ. Уже першу пісню Назарія «Незрівнянний світ краси» одразу помітили і полюбили. А потім були «У Карпатах ходить осінь», «Мила моя» та безсмертні «Червона рута», «Водограй».
У вересні 1970 року Назарій став студентом географічного факультету Чернівецького державного університету. Саме у цей час до самодіяльного співака приходить перше мистецьке визнання. Пісню «Горянка» Назарій виконав разом з Василем Зінкевичем. У 1971 році був знятий фільм «Червона рута», пісні з якого облетіли весь світ. Саме тоді ансамбль «Смерічка» став професійним у складі Чернівецької обласної державної філармонії, а Назарій його солістом.
Вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» об’їздив з концертами багато країн світу. І хоча Назарію так і не довелося стати вчителем географії, проте любов до природи, до рідного краю, любов до України, що привела його на географічний факультет Чернівецького університету, постійно жила в його серці, а нині живе в його піснях.
До останньої миті свого життя співак був обранцем творчості. Йому судилося стати творчим побратимом геніального Володимира Івасюка. На недовгий час Бог дарував їм спільний пісенний плай, і вони гідно пройшли ним, втішивши Україну неперевершеними піснями. Красень-легінь в опришківському сардаку, оперезаний гуцульським чересом, ніс у світ пісенне чар-зілля свого побратима.
Назарій прожив на цьому світі тільки мить. Зате там, у космічних висотах, йому даровано вічність. Та й хтозна, можливо, у власних повтореннях він знову з’явиться на нашій землі чи деінде в якійсь із галактик, аби і далі дарувати людям свої сокровенні пісні, приносити мир у серця чарівним голосом, створюючи ауру добра і світла, ауру миру в нашій країні, яку він так безмежно любив і леліяв, у яку він вірив і яку покинув з великою надією на те, що вона таки розквітне.
І в нашій свідомості співак залишиться навічно. Як приходить одна пора року на зміну іншій, як оновлюється земля після тривалої зими, як неодмінно завтра зійде сонце над Черемошем і віддзеркалиться на гостроверхих смереках. Ніщо в цьому світі не зникає безслідно, просто в інших вимірах життя удосконалюється, аби потім продовжити свою справу.
Вшановуючи пам’ять свого земляка студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, п’ятий рік поспіль провели фестиваль української народної та естрадної пісні «Живиця» імені Назарія Яремчука. Переможцями фестивалю 2006 року в номінації «Солісти-вокалісти» стали студентка 5-го курсу географічного факультету Людмила Данілова та студент 5-го курсу факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Микола Понич.
Загалом у міжвузівському фестивалі взяли участь 8 команд вищих та середньо-спеціальних навчальних закладів обласного центру. Найбільш представницькими були команди університету) (шестеро учасників-вокалістів та один ансамбль) і Буковинської державної фінансової академії (чотири учасники). Найкращу групу підтримки, найгучніші аплодисменти отримав студент філософсько-теологічного факультету університету Олександр Марчук.
Пісенне свято відбулося, але не завершилося. Попереду «Живиця» в листопадi 2007 року.
