Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«За російську мову не хвилюйтеся...»

27 січня, 2006 - 00:00

У незалежній державі Україна державна мова — українська. Це — аксіома, і доведень не потребує!!!

А якщо хочеться працювати в державному апараті, вірою і правдою служити народу, який вас приютив і дав все необхідне для заможного життя, то, будь ласка, як того вимагає закон Справедливості у світі нормальних людських стосунків, поважайте цей закон, державу, її щедрий, працьовитий, добрий народ, його культуру, традиції, генетично рідну мову — українську — державну. Вивчіть її, щоб можна було полегшити спілкування між громадянами України, краще розуміти одне одного і успішно вирішувати всі проблеми... Як прикро чути від недалеких, малоосвічених, злобних людей, а тим паче — від вибраних українським народом депутатів Верховної Ради зневажливі слова, образливі для громадян України: хохли, прокляті націоналісти, західняки, східняки, бандерівці...

А хто з тих інтелігентів і «слуг народу», які пропонують двомовність, подумав, підрахував втрати і збитки від цього для народу України — у фізичному, духовному і матеріальному плані (враховуючи зростаючі потреби на покращання здоров’я населення, боротьбу зі СНІДом, раковими, кровоносно-судинними захворюваннями, грипом, туберкульозом та ін., для подовження життя людей, збільшення показників народжуваності дітей, вирішення екологічних проблем, освітніх, житлових та багатьох інших).

Адже для забезпечення двомовності потрібні великі грошові витрати: на папір для ведення документації двома мовами, печатки, марки, дорожні знаки, покажчики вулиць, населених пунктів. А ще — назви підприємств, магазинів, побутових приміщень, лікарень, оголошення, особисті картки тощо. Та все, що оформлювалось однією мовою в одному примірнику, повинно бути в двох примірниках. А вихователям, вчителям, викладачам говорити, пояснювати матеріал двома мовами одночасно? Нагадую, в Україні живуть люди понад 130 національностей, і всі рівноправні...

А за «Великий русский язык» не хвилюйтеся, за нього є кому переживати. Він щасливiший, ніж багатостраждальна українська мова, він буде жити вічно разом з багатомільйонним російським народом на величезній території Великої Росії, де живуть палкі патріоти своєї Батьківщини, своєї державної — російської мови...

Р. ДІГТЯР, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.
Газета: 
Рубрика: