Після знецінення заощаджень населення на початку 90-х років сьогодні все більш загрозливого розмаху набуває нова форма масового ошукування громадян України. Суть шахрайства полягає в тому, що держателі контрольних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств ставлять знак рівності між правом на управління та правом власності на майно акціонерного товариства. Маючи вирішальний вплив на формування складу правління, ревізійної комісії та спостережної ради, спритні ділки спрямовують керівництво акціонерного товариства не на відновлення виробництва, а на укладання фінансово необґрунтованих кредитних угод з підконтрольними чи зацікавленими комерційними банками. Створюються дочірні підприємства, здійснюється реорганізація або ліквідація акціонерного товариства.
Кінцевою метою таких дій є відчуження високоліквідного майна товариства на користь вузького кола осіб. Підприємство, позбавлене обігових коштів, обладнання та виробничих приміщень, штучно ставиться на межу банкрутства, а випущені ним акції повністю знецінюються. Таким чином, мільйони звичайних акціонерів позбавляються останньої надії в подальшому покращити своє життя.
Підприємницька діяльність, що ґрунтується на позбавленні майнових прав колишніх акціонерів, не може бути легітимною. Внаслідок такого перерозподілу національного багатства ще більше поглиблюється розшарування суспільства на бідних та багатих, загострюється соціальна напруга.
Тому конче необхідно вже найближчим часом вжити всіх можливих заходів для негайного зупинення цього процесу, вивчення його причин та наслідків. І тут уся надія на Президента, оскільки сподіватися на прийняття Верховною Радою необхідних законів та їх належне застосування не доводиться — дуже багато народних депутатів України і державних посадовців у цьому особисто не зацікавлені.
