Вельмишановна і люба всім читачам Ларисо Івшина! Дякую Вам за чудову просвітницьку газету. Ваша газета трохи краща від українських газет, що хочуть освічувати народ за старими методами, коли лише з’явилася «Просвіта». Народ треба було вчити грамоти. Зараз усі дуже грамотні. Але хитрі дуже задля своїх вигод. Ви знайшли правильний метод освічувати народ — видаєте українську газету для всіх мешканців України, і дуже добре, що вона виходить в Україні і російською мовою і йде за кордон англійською. Окрім того, вона щоденна і багатосторінкова. У кольорі. І вже дуже гарний і її формат.
Ви і Ваші колеги робите все, аби Україна вже не була Incognita. Ви дуже широко висвітлюєте історію областей, країв, різних міст і місць. Ось про наш Дніпродзержинськ, я бачу, Ви вмістили багато матеріалів. Ви робите дуже багато. Це архіважко у наш час. Тим паче все дорожчає. І заважає Путін, шкодитиме як може. Треба викривати його. І більше розповідати про загибель росіян, тих, хто їде з Росії за його вказівкою. Аби росіяни знали правду, хто вбиває їхніх синів і змушує вбивати наших українців.
А я нашій центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка даю матеріали, яких у них немає. Раджу, де їх узяти, даю їм туди звісточки, всіляко допомагаю читацькій залі. Навіть беру участь у вибраковуванні книжок, які не потрібні, щоб дати можливість помістити нові книжки. Допомагаю чим можу. Навіть лампочки даю, інструменти і, на чому розуміюся, роблю заміну чи дрібні ремонти. Я стежу й за тим, що передплачує бібліотека до читацької зали і закуповує до фондів. Інколи турбую у виконкомі відділ культури, щоб знати, хто і як допомагає жити бібліотеці. Адже у нас багато профспілкових бібліотек позакривали. Ми відстояли профспілкову бібліотеку коксохімзаводу. Але з тим, як вона працювала раніше, не порівняти. Завод не зацікавлений у збереженні бібліотеки.
