Особисто мене приємно вразив плакат, вивішений у парламенті комуністами: «Врятуємо святиню народу — рідну землю!». Так, дійсно, вже час рятувати землю від невмілого господарювання, через яке маємо ганебні врожаї.
Сучасні перейменовані і поверхово реформовані колгоспи обробляють землю не так, як вимагає агрономія, а так, як можуть. Більшість цих сільськогосподарських формацій виживає лише за рахунок позик та невиплати зарплатні. Важке економічне та соціальне становище на селі сприяє збільшенню кількості випадків продажу селянами своїх земельних паїв за заниженими цінами. «Продавати землю — продавати Батьківщину!» — виголошує інший плакат комуністів. І Земельний кодекс, безумовно, має шляхом введення жорстких обмежень щодо потенційних власників сільськогосподарських угідь покласти край хаотичному продажу землі. Навіть більше — вводиться чотирирічний мораторій на операції з купівлі — продажу землі та створюється Земельний банк, який має на меті сформувати справжню її ціну.
Але, на жаль, як і завжди, гасла комуністів залишилися гаслами. Заблокувавши трибуну і повернувшись до власних лозунгів спиною, комуністи, напевно, забули їхній зміст і почали провадити зворотну лінію — фізично перешкоджати прийняттю Земельного кодексу. Стіни Верховної Ради давно вже не бачили такого. Незважаючи на чисельну перевагу супротивника, комуністи досить довго відстоювали власне бачення шляху розвитку сільського господарства, помилковість якого вже довела історія.
А про те, що комуністи все уважніше дослухаються до голосу електорату, свідчить зміст чергового плакату: «У народі кажуть: розумний торгує товаром, сировиною торгує простак, ну, а землею — дурень». Тут слово «торгує» скоріше означає купівлю і продаж, які дають певний зиск, тоді й «дурень» у цій приказці навряд чи насправді є дурнем. Якщо ж товариші комуністи мали на увазі, що той, хто продає землю, — дурень, тоді, за аналогією, виходить, що той, хто її купує — розумний. Але ж як тоді розумний купить землю у дурня, аби нарешті врятувати цю «святиню народу» від занепаду, якщо сама можливість купівлі — продажу землі комуністами беззастережно заперечується?
