Після цієї розповіді мені пригадався випадок, який стався цього літа та свідком якого я був.
Новенький, сяючий, шикарний сріблястий «Мерседес» хвацько обігнав скромного «чотириста дванадцятого», не вмикаючи сигналу повороту, звернув праворуч та різко загальмував. Вискнула від напруження гума, і поважного віку «Москвич» зупинився у декількох сантиметрах від дорогої іномарки. Мабуть, не бажаючи зв’язуватися з тими, хто сидів у іномарці, водій «Москвича», постоявши декілька секунд, вмикнув лівий поворот і почав об’їжджати іномарку. Але у цей час іномарка, знову не вмикаючи сигналу повороту, з місця рвонула ліворуч і різко зупинилася, підставивши «Москвичеві» свій дорогий бік. Іномарці знову «не пощастило» — водій «Москвича» встиг загальмувати, і, після підставки, що двічі не вдалася, дорога іномарка різко стартувала і на великій швидкості зникла.
Усе це відбувалося в декількох кроках від мене, але я був настільки вражений нахабством і цинізмом водія іномарки, що навіть не звернув уваги на номер машини. Я не знаю причини того, що відбувалося: чи то пасажири іномарки перегрілися на сонці, чи то багато випили мінеральної води, чи то занадто надихалися свіжого повітря, чи то просто якось розраховували на квартиру та інше майно водія «Москвича»? У будь-якому випадку, Бог їм суддя, і яке їм за це у майбутньому буде покарання — одному Богу відомо.
А тепер уявімо собі, що описаний випадок стався б уночі, на безлюдній вулиці, без свідків і водій «Москвича» не зміг би вчасно загальмувати та «в’їхав» би у дорогий багажник шикарної іномарки. Як ви думаєте, кого визнають винуватцем дорожньо- транспортної пригоди? Історично так склалося, що винуватцем визнають, як правило, того, хто «в’їхав». А це створює прекрасні умови для такого огидного явища на дорогах як підставка. Цей вид злочинного бізнесу особливо небезпечний, оскільки фактично є замахом на життя і здоров’я громадян, а потенційна жертва робиться винуватцем пригоди.
Безумовно, довести намір у діях того, хто підставляється, дуже непросто. Набагато легше звинуватити жертву в недотриманні дистанції, неуважності і т.п., а діям водія автомобіля, у який «в’їхали», не завжди дається адекватна оцінка. Наприклад, під час розгляду матеріалів однієї дорожньо-транспортної пригоди, до якої я був непричетний, я звернув увагу працівника відділу дізнання, що дії водія дуже дорогої іномарки фактично створили всі умови для ДТП, а сам водій у даній ситуації порушив принаймні шість пунктів Правил дорожнього руху. Моє зауваження викликало неабияке обурення у вищезгаданого працівника, а винуватцем випадку було визнано молодого парубка, який у даній ситуації не встиг загальмувати. Коли я більш детально аналізував ситуацію з виїздом на місце ДТП, зрозумів, що події, випадково або не зовсім випадково, розвивалися так, що уникнути зіткнення він не міг.
Виникає закономірне питання: як боротися з підставками? Проаналізувавши Правила дорожнього руху та інші законодавчі акти, я дiйшов висновку, що навіть у рамках чинного законодавства можна не тільки боротися з підставками, але й викоренити це явище. Правила дорожнього руху дуже чітко регламентують поведінку водія на дорозі, та неможливо підставитися, не порушивши Правил. А оскільки Закон не передбачає відшкодування збитку у випадку, якщо потерпілий своїми діями або бездіяльністю сам сприяв виникненню ситуації, в якій нанесено збиток, то ліквідується економічна основа такого виду злочину як підставка.
Після того як справи ДТП почали розглядатися в судах, з’явилися додаткові можливості боротьби з підставками. Якщо суд буде надсилати матеріали справи, де присутні значні матеріальні збитки, на експертизу до експертно-криміналістичного центру при МВС України на предмет отримання висновків про дії всіх учасників випадку та їхньої відповідності Правилам дорожнього руху, таке явище, як підставка зникне з наших доріг, оскільки фахівці-професіонали Центру не дозволять злочинцям обвести себе навколо пальця, а мільйони чесних водіїв, які щодня сідають за кермо свого автомобіля, подякують за це експертам.
