Після того як зброю масового знищення так і не виявили в Іраку, адміністрація США висунула нову причину іракської війни — Саддам Хусейн шахрайськи використав програму ООН «Нафта в обмін на продовольство». Замість того, щоб витрачати отримані від продажу нафти кошти на продовольство, медикаменти і споживчі товари, він скеровував їх на воєнні програми. Девон Ларджіо, співробітник Університету Іллінойса, проаналізував заяви, які звучали з вуст 10 чільних керівників США, відповідальних за прийняття рішення про початок війни в Іраку, і виокремив 21 причину, через які почали цю війну. Ларджіо враховував промови, що прозвучали за період із вересня 2001 року по жовтень 2002 року, з вуст Джорджа Буша, віце-президента Діка Чейні, лідера Демократичної партії в сенаті США Тома Дешла, впливових сенаторів Джозефа Лібермана (демократ) і Джона Маккейна (республіканець), Річарда Перла (в той час голови Ради з оборонної політики, одного з найвідоміших неоконсерваторів і «сірого кардинала» зовнішньої політики США), держсекретаря Коліна Пауелла, радника президента США з питань національної безпеки Кондоліззи Райс, міністра оборони Дональда Рамсфельда та його заступника Пола Вулфовітца.
Причина №1. Запобігти розповсюдженню зброї масового знищення. Її, за даними Ларджіо, озвучили: Буш, Чейні, Дешл, Ліберман, Маккейн, Перл, Пауелл, Райс, Рамсфельд і Вулфовітц. Запасів зброї масового знищення (ЗМЗ), що зберігалася в Іраку до війни 1991 року, вистачило б на те, щоб знищити все населення Землі кілька разів. До війни 2003 року припускали, що в арсеналах Іраку може бути до 26 тис. літрів збудників сибірки, до 38 тис. літрів токсину ботулізму, кількасот тонн хімічної зброї, а також сировина, необхідна для їх виробництва. Нині встановлено, що Ірак припинив розвиток програм створення ядерної зброї після 1991 року і тоді ж знищив свої запаси хімічної та біологічної зброї.
Причина №2. Необхідність зміни правлячого режиму. Про неї говорили ті ж особи. Саддам Хусейн постійно входив до неформальних «хіт-парадів» найжорстокіших диктаторів сучасності. Він розв’язав дві війни. Ірано-іракська війна забрала життя 100 тис. іракців і 250 тис. іранців. Вторгнення іракської армії до Кувейту і наступна операція «Буря в пустелі» призвели до загибелі 50 тис. іракців. Хусейн також знищив 20—30 тис. курдських і шиїтських повстанців, в тому числі, застосувавши проти мирного населення хімічну зброю. В Іраку були відсутні громадянські свободи. Хусейн знищував політичних противників, у в’язницях Іраку широко застосовували тортури.
Причина №3. Для боротьби з міжнародним тероризмом. Ті самі, крім Дешла. Ірак надавав умови для підготовки й політичну підтримку численним терористичним угрупованням, таким як «Муджахеддін Хальк», «Робітнича партія Курдистану», «Фронт визволення Палестини» й Організація Абу Нідаля. Ірак також надавав політичний притулок терористам.
Причина №4. Ірак порушив численні резолюції ООН. Ті самі, крім Дешла.
Причина №5. Саддам Хусейн — жорстокий диктатор, винний у вбивствах мирного населення. Причину озвучили: Буш, Чейні, Маккейн, Перл, Пауелл, Райс, Рамсфельд і Вулфовітц.
Причина №6. Тому що інспектори ООН, відповідальні за пошуки іракської зброї масового знищення, зіткнулися з протидією Іраку і не змогли виконати свої завдання. Автори аргументу: Буш, Ліберман, Маккейн, Пауелл, Райс і Рамсфельд. Інспектори ООН діяли в Іраку впродовж семи років — з травня 1991-го по серпень 1998 року, коли Ірак відмовився від проведення подальших перевірок. До вересня 2002 року всі спроби повернути інспекторів до країни наражалися на опір керівництва Іраку, яке наполягало на тому, що спершу міжнародна спільнота має припинити режим економічних санкцій проти Іраку. Згодом, у вересні 2002 року, інспектори ООН повернулися до Іраку, але іракської ЗМЗ не виявили.
Причина №7. Визволення Іраку. Про це заявляли Буш, Маккейн, Перл, Райс, Рамсфельд, Вулфовітц.
Причина №8. Зв’язки Саддама Хусейна з «Аль-Каїдою». Аргумент прозвучав у виступах Буша, Чейні, Лібермана, Перла, Райс і Рамсфельда. Американська розвідка повідомляла, що «зв’язним» між бен Ладеном і Хусейном є такий собі Абу Мусаб Заркаві, який нібито проходив курс лікування у Багдаді 2002 року. Однак згодом з’ясувалося, що Заркаві підтримував один із екстремістських рухів на території іракського Курдистану, який діяв поза межами контролю Саддама Хусейна.
Причина №9. Ірак є загрозою для США. Про це заявляли Буш, Перл, Пауелл, Расмфельд і Вулфовітц. У жовтні 2002 року сенат і Конгрес США дозволили президенту Джорджу Бушу використати військову силу проти Іраку. Адміністрація США стверджувала, що Ірак становить безпосередньою загрозу для США, і тому Сполучені Штати мають право завдати превентивного удару. На початку 2002 року національна рада з розвідки США дійшла висновку, що Ірак не зможе реально загрожувати США щонайменше протягом десятиріччя. Під час дії режиму міжнародних санкцій Ірак не зможе випробувати ракети далекого радіуса дії до 2015 року. Нині встановлено, що більшість іракських ракет далекого радіуса дії було знищено після 1991 року. Однак Ірак намагався розвивати свою ракетну програму, що особливо активізувалася після видворяння інспекторів ООН (1998 рік). Саддам Хусейн мав намір створити балістичні ракети, здатні нести боєголовки зі зброєю масового знищення.
Причина №10. Необхідність роззброєння Іраку. Буш, Перл, Пауелл, Расмфельд і Райс.
Причина №11. Щоб завершити те, що не було зроблено під час війни 1991 року (тоді війська антиіракської коаліції на чолі зі США розгромили іракські війська, що захопили Кувейт, але не увійшли на територію Іраку). Автори: Ліберман, Маккейн, Перл, Пауелл.
Причина №12. Саддам Хусейн становить загрозу безпеці регіону. Версія запропонована Бушем, Чейні, Маккейном, Пауеллом і Рамсфельдом. Протягом останніх десятиріч Ірак взяв участь у п’яти війнах (трьох з Ізраїлем, одній з Іраном, одній в Кувейті), брав участь у величезній кількості прикордонних збройних інцидентів (зокрема із Сирією та Туреччиною). Режим Саддама Хусейна проводив великомасштабні бойові дії з придушення повстань національних і релігійних меншин — курдів і шиїтів. Крім того, в роки, що передували вторгненню США, Ірак неодноразово погрожував застосувати військову силу проти сусідніх держав. Колись іракську армію вважали найсильнішою армією регіону, однак перед початком останньої війни вона була в поганому стані.
Причина №13. Міжнародна безпека. Про це говорили Буш, Дешл, Пауелл і Рамсфельд.
Причина №14. Необхідність підтримки зусиль ООН. За неї виступали Буш, Пауелл і Райс.
Причина №15. США здатні здобути легку перемогу в Іраку. Автори аргументу — Перл і Рамсфельд. Іракська армія зразка 2003 року, за оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень, була на 50—70% менш боєздатною, ніж армія 1991 року. Під час війни у Перській затоці 1991 року було знищено приблизно 40% іракських збройних сил. Відновити боєздатність своєї армії Хусейн не зміг. Міжнародні санкції не давали йому можливості отримати сучасні озброєння, економічна криза у країні призвела до того, що чисельність іракської армії — колись однієї з найбільших армій Близького Сходу — була скорочена приблизно на 50%. Результати відомі: якщо 1991 року війна тривала 43 дні, то 2003 року про закінчення активного періоду воєнних дій було оголошено через 26 днів.
Причина №16. Щоб захистити мир у всьому світі. Джордж Буш.
Причина №17. Ірак становить унікальну загрозу. Дональд Рамсфельд.
Причина №18. Необхідність трансформації усього Близького Сходу. Річард Перл. Американські неоконсерватори, серед них і Перл, вважають, що держави й народи Близького Сходу почуваються аутсайдерами, які програють змагання із Заходом. Ці народи з ненавистю та заздрістю дивляться на багатий Захід. Однак, на думку неоконсерваторів, подібна ситуація стала результатом нерозвиненості демократичних інститутів у цих державах — тиску релігійних фундаменталістів, засилля диктаторів, несвободи преси, фактичної відсутності громадянського суспільства, що гальмує нормальний розвиток економіки, культури тощо. Тому, на думку неоконсерваторів, США і Захід повинні занести на Близький Схід «сім’я демократії». Створення істинно демократичної іракської держави здатне викликати «ланцюгову реакцію» і цілком змінити весь регіон.
Причина №19. Необхідність вплинути на держави, що підтримують терористів або намагаються отримати зброю масового знищення. Річард Перл.
Причина №20. Саддам Хусейн ненавидить США і спробує втілити свою ненависть у щось конкретне. Джозеф Ліберман. Саддам Хусейн неодноразово робив антиамериканські заяви, антиамериканізм в Іраку був державною ідеологією. В тому числі використовував «нафтову зброю» — він припиняв експорт іракської нафти, щоб «покарати» США.
Причина №21. Сама історія закликає США зробити це. Автор заяви: президент США Джордж Буш.
