Святкова пора, яку ми пережили, — це час веселощів, і, як правило, переїдання. Але неймовірна кількість споживаного цукру, характерна для цієї пори року, — зовсім не підстава для радості.
Насправді цей сезонний сплеск споживання цукру — лише частина колосальної зміни у стані здоров’я населення, що відбувається нині. Багато країн, особливо ті, що розвиваються, постають перед наслідками величезних змін способу життя: зміни в режимі харчування, нижчий рівень фізичної активності та все більше споживання тютюну.
Ці зміни значною мірою зумовлені глобалізацією та розширенням ринків продовольства, а також чимдалі вищим рівнем урбанізації. Обидва ці чинники спонукають до сидячого способу життя вдома й на роботі, а також до серйозних спотворень режиму харчування.
Тож не повинен викликати жодного подиву той факт, що незаразні захворювання (НЗЗ), у тому числі сердечно-судинні захворювання (ССЗ), ожиріння, діабет і рак сьогодні призводять до смерті приблизно 33 мільйонів людей в усьому світі щорічно, що становить майже 60% від загальної кількості смертей. Справді, вони становлять майже половину від загальної захворюваності у світі.
До 2020 року, як очікують, їхній внесок зросте до 73% від усіх смертей і 60% від захворюваності. Понад те, більше 60% цих смертей станеться у країнах, що розвиваються, де НЗЗ вражають людей у чимдалі ранньому віці, що може мати величезні наслідки для продуктивності праці в цих країнах. Нещодавні дані з Китаю відображають гостроту цієї проблеми. У сільських районах Китаю, де проживає понад 800 мільйонів людей, НЗЗ є причиною понад 80% смертей.
Багато країн зараз страждають від подвійного навантаження. Країни, що все ще борються з недоїданням і такими хворобами, як малярія, туберкульоз і ВІЛ/СНІД, зараз змушені вступити в боротьбу з ССЗ, діабетом, ожирінням, що бурхливо набирають обертів, а також із дедалі частішими випадками високого кров’яного тиску й високого рівня холестерину в крові. Дійсно, п’ять із десяти основних причин смерті у світі пов’язані з режимом харчування та фізичною активністю: високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину, низький рівень споживання фруктів і овочів, високий індекс маси тіла та недостатня кількість фізичних вправ. Очевидно, що для вироблення ефективної стратегії з боротьби з НЗЗ потрібен критичний аналіз харчування людей та рівня їхньої фізичної активності.
Всесвітня організація охорони здоров’я спільно з групою міжнародних експертів розробила глобальну стратегію з режиму харчування, фізичної активності й охорони здоров’я на 18-місячний період за допомогою докладних консультацій у понад 80 країнах, із участю підрозділів ООН, суспільних груп і виробників продуктів харчування. Один із ключових висновків цієї стратегії полягає в тому, що для зниження навантаження по НЗЗ потрібен багатосторонній підхід. Стратегія дає можливість членам ВООЗ вибрати з великого спектру можливих заходів найбільш відповідні інструменти.
Уряди можуть взяти ініціативу в свої руки. Міністерство транспорту має гарантувати безпеку на дорогах, аби діти могли добиратися до школи велосипедом. Міністр фінансів міг би обкласти додатковим податком нездорове харчування та субсидувати здорове. Міністр освіти повинен вимагати, щоби шкільні обіди складалися за принципом здорового харчування.
Багато країн уже виробляють власні національні стратегії. Більшість рекомендацій ВООЗ протягом багатьох років знаходили підтримку в державних чиновників від охорони здоров’я. Але ми маємо справу з глобальною проблемою, що зачіпає інтереси багатьох людей і груп у різних країнах, і тому відповідь потрібна термінова та в масштабі всього світу.
Звісно, значною мірою спірним є питання про те, що ж таке здоровий режим харчування. Дискусія на цю тему вітається, і вона неминуча; вдосконалення режиму харчування й пошук способів підвищення фізичної активності — це складне питання. Понад те, завжди існуватимуть групи, що захищають власні інтереси за допомогою того аргументу, що, мовляв, доказів необхідності вживання заходів поки що недостатньо. Але світова наукова й лікарська спільнота не висловлювала жодної критики на адресу рекомендацій, наведених у стратегії.
Найбільше критики було від компаній-виробників цукру, які стверджують, що верхня межа споживання калорій у вигляді цукру — 10% від раціону — не обгрунтована науково. Однак у понад двадцяти національних і міжнародних доповідях наукових установ усього світу на тему рекомендацій щодо режиму харчування наводять як бажаний показник такі самі або менші цифри.
Зростаюче навантаження по НЗЗ і ССЗ — це бомба з годинниковим механізмом, закладена під здоров’я всього світу. Реалізація стратегії ВООЗ може привести до найбільших в історії позитивних змін здоров’я людини. Завдяки їй народи світу можуть стати на шлях, що веде до сталого поліпшення стану здоров’я.
Кааре Р. НОРУМ — професор медицини й харчування університету в Осло.
