Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

День Європи... без Європи

22 травня, 2012 - 00:00
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Національні страви, конкурси, танці та пісні — традиційний набір атрибутів Дня Європи, який щороку проходить у Києві. Відгомін єврочемпіонату — величезна черга до намету з безкоштовними сувенірами до Євро-2012: магніти, ручки, брелоки, м’ячики, значки, фан-довідники, відкривали... Ще одна традиційна складова цього дня — офіціоз: голова МЗС Костянтин ГРИЩЕНКО говорить про важливість євроінтеграції.

Київ був не єдиним майданчиком відзначення Дня Європи. Культурно-розважальні та спортивні заходи відбулися, зокрема, в Донецьку, Харкові, Тернополі та Луганській області. У Дніпропетровську влада вперше об’єднала День Європи і традиційний народний фестиваль «Петриківський дивоцвіт».

У Києві Європа була переважно гастрономічно-розважальною. Щоправда, не всюди. Так, біля намету Швеції звернули увагу на глобальні проблеми. Посольство Швеції представило виставку карикатур «Плюс 1°C», яка розповідає про кліматичні зміни. «Крім того, ми прагнемо заохотити українців, тому запитуємо їх: а що ви робите для того, щоб зберегти навколишнє середовище?» — розповідає офіцер з питань культури, преси та інформації шведської амбасади Тетяна НЕКРАСОВА. За її словами, люди залюбки відповідають на це питання. Так, один із написів свідчить: «Я їжджу екомобілем і заправляюся екодизельним пальним».

Намет, що представляв Україну, був найбільшим. Тут не було ні брошур про країну, ні конкурсів. Зате Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну ім. С. Далі запропонував спробувати себе в ролі гончара, і його студенти власноруч зробили ляльку-мотанку.

Тепер про враження. Попри важливість цього дня як знаку, коли на центральній вулиці столиці збираються представники європейських країн, складно було позбавитися відчуття, так би мовити, єврошароварництва, тобто великого спрощення, коли наближення до Європи відбувається здебільшого в найпримітивніших формах — через їжу, танці, футбол та офіціозну риторику. Що сьогодні відбувається в Європі? З якими викликами, проблемами вона зіштовхується? Що означає Україна для Європи? Про це не йшлося зовсім. Звісно, це не науково-практична конференція, але... Таким чином, головні ознаки Європи залишилися за бортом Дня Європи.

Мабуть, справжня Європа, яка вимагає зусиль від усіх і кожного, сподобається нам значно менше за іспанські омлети та безкоштовні брелоки.

І ще — сюжет наостанок: доки ми намагалися (безуспішно) знайти намет, який представляє Францію, поруч жінка середнього віку наполегливо шукала серед членів ЄС Росію...

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: