Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дипломатія без ілюзій

Мілібанд окреслив зовнішньополітичні пріоритети Британії
24 липня, 2007 - 00:00

Велика Британія буде реагувати на всі виклики безпеки, що існують у світі, й не має наміру ухилятися від узятих на себе міжнародних зобов'язань. Про це заявив новий британський міністр закордонних справ Девід Мілібанд, який уперше виступив з промовою, в якій змалював зовнішньополітичні проблеми, що стоять перед урядом Гордона Брауна. У своєму виступі Мілібанд закликав до створення нового, більш цілісного способу інтеграції різних зовнішньополітичних інструментів Британії. «Якщо ми хочемо і надалі залишатися силою добра, — зазначив він, — нам доведеться добре розуміти, коли і як з'єднувати м'яку силу ідей і впливу з жорсткою силою економічних і військових стимулів і втручань». Слід зазначити, що Мілібанд перший з британських міністрів поставив під сумнів відоме висловлювання лорда Палмерстона, котрий казав, що Британія не має постійних союзників і ворогів, а лише постійні інтереси. За його словами, зараз Британія має постійних союзників, зокрема Європейський Союз і США. Відносини Лондона з Вашингтоном міністр назвав «найважливішим двостороннім партнерством» — не тільки у зв'язку із загальними цінностями, «але й у зв'язку з політичними реаліями». «США — це найбільша економіка світу, — зазначив Мілібанд, — і їх участь — чи у близькосхідному мирному процесі, у кліматичних змінах, чи в міжнародному розвитку — має більший потенціал розв'язання цих проблем, аніж у будь-якої іншої країни світу».

Говорячи про пріоритети Великої Британії, міністр закордонних справ підкреслив, що його країні і сьогодні належить помітна роль у світі, в якому останнім часом сталося радикальне зміщення центрів впливу. «Як лондонський Сіті виступає в ролі центра глобального фінансового ринку, — зазначив Мілібанд, — так і британські міста, інститути й ідеї можуть стати центрами наукової, культурної і політичної співпраці».

Такі проблеми, як кліматичні зміни і пандемії, додав Мілібанд, вимагають колективних дій у всесвітньому масштабі. Він підкреслював необхідність реформування таких міжнародних інститутів, як Організація Об'єднаних Націй. У його промові містилося також однозначне посилання на декларацію, прийняту на Всесвітньому саміті 2005 року, в якій говорилося, що на світовій спільноті лежить «відповідальність із захисту» населення від геноциду, етнічних чисток, військових злочинів і злочинів проти людства. Цей документ Мілібанд назвав «найважливішим новим етапом у суперечках про відносини між правами людини і національним суверенітетом». Саме ця ідея лежала в основі політики колишнього британського прем'єр-міністра Тоні Блера, який наполягав на тому, що час від часу виникає необхідність силового втручання з боку.

Мілібанд визначив і загальні напрями довгострокової політики Лондона в Іраку. Він підкреслив, що Британія залишиться вірною своїм міжнародним зобов'язанням і своїм зобов'язанням перед іракським народом. Але, незважаючи на всі проблеми, пов'язані з іракською війною, він не став відхилятися від питання про можливу необхідність військового втручання в майбутньому.

Говорячи про необхідність нової дипломатії, зазначив Мілібанд, вона може зародитися у британському Форін-офісі, але для її появи знадобиться дуже широка ідейна база — від науково-дослідних інститутів до об'єднань громадян. Потрібно зазначити, що нарівні з самим Чатем-хаусом (у якому знаходиться Королівський інститут міжнародних відносин) організатором конференції виступила глобальна онлайн-організація avaaz.org, що називає себе «співтовариством громадян світу», яка рознесла промову Мілібанда по всьому світу за допомогою iнтернету.

На завершення британський міністр закордонних справ процитував іншого молодого політика, Джона Кеннеді, американського президента 1960-х, який говорив про зовнішню політику, що ґрунтується на «ідеалізмі без ілюзій». Мілібанд заявив, що ілюзій у нього немає, але при цьому він зберігає ідеалізм «з приводу Британії, яка дотримується власних цінностей у власному будинку і просуває їх за кордоном».

Микола СІРУК, «День»
Газета: