Початок на 1-й стор.
У цілому урочисто, але не так пишно, як минулого року, відбулося сьоме щорічне святкування Днів Європи в Києві. На відміну від 2008, не було концерту популярної музики за участю українських та європейських виконавців. Але, тим не менш, публіку розважали як уміли. Наприклад, польський, турецький та грецький намети намагалися вразити своєю танцювальною майстерністю. А до танку біля павільйону Греції та Кіпру — хасапікоса, або «танцю м’ясників» — навіть приєднався голова Представництва Європейської комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра. У сірому діловому костюмі він вирізнявся на тлі танцюристів, вдягнених у національне вбрання, браво виконував основні па й намагався не відставати від підступно наростаючого темпу грецького танцю. Після цього Жозе Мануел Пінту Тейшейра розповів «Дню» про мету Днів Європи в Києві: «Нам важливо показати, що ми відкриті для громадськості, для суспільства. Також хочу сказати, що «Східне партнерство» — це ініціатива, яка поки, можливо, не виправдала всіх покладених на неї надій, але процес розпочато, і це найголовніше». За його словами, європейська сторона зацікавлена у проведенні такого роду заходів, оскільки вони дають можливість «не тільки надавати інформацію, але й отримувати її від громадян відносно того, які у них враження від ЄС, які в них очікування».
Тим часом італійський намет беззастережно видавав кулінарні рецепти вітчизняних кухарів та продавав киянам солодощі та морозиво, таке бажане в теплий суботній день. Ірландці намагалися підпоїти українців своїм темним пивом, а самі гості європейського містечка легко піддавалися пивній спокусі та створювали довжелезні черги біля саморобної пивної. Ті, хто отримував нарешті свій бокал напою, міг відпочити й насолодитися грою на волинках та ірландськими танцями. Чеський павільйон звернувся до наймолодших на Хрещатику і провів серед малечі конкурс дитячого малюнку. Іспанці співали романтичних балад під акомпанемент гітар, естонці фотографували... І майже всі намети інформували киян про країни, які вони представляли, роздавали буклети та влаштовували своїм відвідувачам справжній «мозковий штурм». Українців перевіряли на знання зі сфери географії, політики, економіки, історії держав ЄС і нагороджували розумників сувенірами. Людей, які мандрували міні-Європою, усі ці намети спонукали до філософських роздумів. Своїми думками з «Днем» поділився інженер Микола Єрємєєв: «Україні є чим пишатися, є чим збагатити Європу. Думаю, для всього приходить свій час, і нам не потрібно поспішати: рано чи пізно, але ми будемо в Європейському Союзі». Протилежної думки студентка Наталя Меркулова: «Мені не потрібно розповідати про ЄС, я й так достатньо знаю, але як все це надихає — один крок, і я вже у Чехії, за два метри — Німеччина. І віз не потрібно! Добре, якби так було і в житті. Але не думаю, що ми дійсно станемо повноправними членами Євросоюзу в найближчому майбутньому. Напевне, мине ще багато часу...»
Посли країн Євросоюзу не відставали від українців. Деякі з них прийшли на Хрещатик із родинами, вони із зацікавленням зазирали до павільйонів інших держав, і важко було зрозуміти, яке в той час вони переживали відчуття — суперництва чи щирого партнерства. Посол Бельгії в Україні Марк Вінк відзначив: «Ми бачимо, що люди зацікавлені в Європі. Ми справді відчуваємо, що до нас звернено увагу. Це справжній діалог, і це найголовніше. Щодня українці рухаються до ЄС. Ви ж бачите, щороку проводиться більше переговорів, підписується більше договорів. Ви на вірному шляху». У відповідь на запитання «Дня» стосовно заяви канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Ніколя Саркозі про перерву в розширенні ЄС, Марк Вінк зазначив: «Кордони мають бути, але кордони також мають рухатися. Ми маємо зміцнювати ЄС, щоб потім бути у змозі розширятися. Це те, що мали на увазі Меркель та Саркозі. Європейський дім має залишатися відкритим». Своїми враженнями з «Днем» поділився також і посол Німеччини в Україні Ганс-Юрѓен Гаймзьот: «Це велике щастя для мене — брати участь в такому заході. Думаю, це допоможе вам стати ближче до такої мегаорганізації, як ЄС. Всюди, де я бував — у Донецьку, Ужгороді, будь-де, — я бачив, що українці — справжні європейці за своїм світоглядом. Але іноді вам буває важко прийняти одразу всі правила, які висувають до вас. При цьому не забувайте, що виконавча влада також має зробити ще дуже багато». Коментуючи значення Днів Європи в Україні, французький посол Жак Фор відзначив: «Це спільна робота, спільне бажання, але потрібно не тільки бажати, але й реалізовувати всі існуючі пропозиції». Він також сказав, що «Східне партнерство» — це тільки початок, тому не треба «з самого спочатку говорити, що це дрібниці». ЄС та Україні потрібно розглянути конкретні пропозиції та разом працювати над їхньою реалізацією, підкреслив Жак Фор.
Варто зазначити, що це святкування мало всі передумови, щоб не відбутися. Через фінансові проблеми цього року заходи на Хрещатику виявилися на межі зриву — Європейська комісія повідомила, що криза не дозволяє їй повною мірою профінансувати Дні Європи, київська влада теж спочатку не виявляла бажання витрачати гроші. Попри все і всупереч всьому, свято в столиці таки відбулося. Після Києва День Європи відзначать і в інших українських містах — у Тернополі, Кривому Розі, Івано-Франківську, Луцьку, Сімферополі, Полтаві. Святкування щорічно припадає на третю суботу травня і офіційно відбувається з 2003 року. Європа також має свято з аналогічною назвою, яке відзначає 9 травня. Цього дня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об’єднання післявоєнних європейських держав для їхнього розвитку в майбутньому.
