В Україні дедалі більше відчувається присутність Республіки Корея. На ринку електроніки, побутової техніки та телекомунікацій тут упевнено почуває себе Samsung. Інша провідна південнокорейська компанія Hyundai поставила в Україну до Євро-2012 10 поїздів Hyundai Rotem, а Kia Motors вже складає автомобілі в Україні. Більше того, корейські компанії мають намір взяти участь у розвитку терміналів скрапленого газу в Одеській області, у Дніпропетровську — в будівництві нового метро, а в Донецьку — у розробці швидкісних поїздів. Попри кризові явища у світовій економіці товарообіг між Україною та Республікою Корея за 2012 рік виріс на 19 % и склав понад 2 млрд доларів. І це відбувається в той час, коли багато західних компаній скаржаться на поганий бізнес-клімат в Україні й виходять з українського ринку. Наступного року в Києві з’явиться нова будівля посольства Республіки Корея, оскільки, як розповів південнокорейський посол Кім Ин-Цжун після завершення інтерв’ю, зараз на Володимирській дуже тісно. Чим пояснюється успіх Кореї на міжнародній арені, як їй вдалося подолати корупцію й чому корейські компанії не бояться робити бізнес в Україні і в яких галузях вони бачать перспективи співпраці з нашою країною? Про все це — в інтерв’ю «Дню» Посла Республіки Корея в Україні Кім Ин-ЦЖУНА, який помітив багато схожого між нашими країнами та народами.
«НІМЕЦЬКА МОДЕЛЬ ВОЗЗ’ЄДНАННЯ МОЖЕ СТАТИ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ МІЖКОРЕЙСЬКИХ ПРОБЛЕМ»
— Корейський півострів періодично стає в центрі уваги світових ЗМІ, зокрема через ядерну та ракетну програми Північної Кореї. Якими ви бачите перспективи вирішення цієї проблеми?
— В даний час північнокорейська ядерна програма є серйозною проблемою щодо нерозповсюдження ядерної зброї у світі, й це дестабілізує ситуацію у сфері безпеки на Корейському півострові й довкола нього. Однією з основних цілей південнокорейської зовнішньої політики разом із сусідніми країнами, як-от Сполучені Штати, Японія, Китай і Росія, є недопущення розвитку ядерної програми Північною Кореєю.
Ми сподіваємося, що Північна Корея прислухається до закликів своїх сусідів і швидко відмовиться від своєї ядерної програми через взаємні конструктивні переговори зі своїми сусідами. Так, у цьому контексті новий уряд Південної Кореї запропонував Північній Кореї відновити міжкорейський діалог, а також повернутися за стіл переговорів щодо північнокорейської ядерної проблеми. Я сподіваюся, що Північна Корея повернеться до діалогу з сусідніми країнами відносно цієї ядерної проблеми і це стане важливим вектором для безпеки в цьому регіоні.
КІМ ИН-ЦЖУН: Я ПОСТІЙНИЙ ПЕРЕДПЛАТНИК «Дня»... / ФОТО МИКОЛИ СІРУКА / «День»
— Виступаючи в ООН, Президент України Віктор Янукович виступив з ідеєю проведення конференції з ядерного роззброєння та нерозповсюдження з метою ухвалення юридично зобов’язуючого міжнародного документа, в якому мають бути відображені гарантії безпеки для держав, які відмовилися від своїх ядерних арсеналів, і для країн, що не входять до військових союзів. Що ви скажете на це?
— 2010 року Україна взяла участь у першому ядерному саміті, який відбувся у Вашингтоні. Вона заявила про намір віддати високозбагачений уран. А минулого року, коли в Сеулі відбувся другий саміт з ядерної безпеки, Київ зробив внесок у посилення механізму ядерної безпеки, виконавши зобов’язання з передачі Росії всіх запасів збагаченого урану.
Відтак, для України цілком природно ініціювати проведення міжнародної конференції з питань подальшого нерозповсюдження ядерної зброї. Україна вже відмовилася від усіх ядерних арсеналів після розпаду Радянського Союзу. І вона твердо стоїть на позиціях нерозповсюдження ядерної зброї й дотримується всіх міжнародних норм щодо ядерних програм. Тому я думаю, що Україна заслуговує на те, щоб грати дуже важливу роль у досягненні глобальної мети щодо ядерного нерозповсюдження. У цьому контексті Україна закликала Північну Корею імплементувати свої зобов’язання з нерозповсюдження ядерної зброї та призупинити свою програму з розробки ракети дальнього радіусу дії, яка загрожує режимам глобального роззброєння й ядерного нерозповсюдження.
— Чи можливо, на ваш погляд, об’єднання Північної та Південної Кореї, за прикладом возз’єднання Німеччини 1989 року?
— Так, я цілком згоден з такою ідеєю. Південна Корея докладає всіх зусиль, щоб сприяти мирному співіснуванню і мирному об’єднанню зі своїм північним братом. Але, на жаль, Північна Корея відкидає міжкорейський діалог, тоді як Східна Німеччина відгукнулася на Ostpolitik (Східну політику) Західної Німеччини. Але Південна Корея ніколи не відмовлялася від своєї кінцевої мети мирного об’єднання.
Нова адміністрація представила свою сміливу ініціативу під назвою Сеульський довірчий процес, що спрямований на створення та відновлення довіри між двома Кореями, яка базуватиметься на міцному фундаменті національної безпеки задля встановлення миру і закладення основи для об’єднання. Сеульський довірчий процес полягає у сприянні миру і безпеці на Корейському півострові, при цьому Північна Корея ясно і чітко повинна показати щирість у міжкорейському діалозі та співпраці. Тому я сподіваюся, що німецька модель возз’єднання може слугувати прикладом для вирішення міжкорейських проблем.
«МИ ПОСТІЙНО СПРИЯЄМО ПОШИРЕННЮ ПРОЗОРОСТІ ЗАДЛЯ ВИКОРІНЕННЯ КОРУПЦІЇ ТА ХАБАРНИЦТВА»
— Багато країн, у тому числі й Україна, стикаються з такою проблемою, як корупція. Вашій країні, яка також потерпала від цього лиха, вдалося вирішити цю проблему? Розкажіть, як?
— Забезпечення більшої транспарентності є безперервним процесом для уряду й народу моєї країни. У нас є багато яскравих прикладів успішного подолання корупції, але ми все-таки не задоволені нинішнім рівнем прозорості. Тому ми постійно сприяємо поширенню прозорості задля викорінення корупції та хабарництва. За звинувачення в корупції навіть було ув’язнено двох колишніх корейських президентів. Новий уряд ухвалив закон, який зобов’язав двох колишніх президентів виплатити всі гроші, отримані незаконно під час їхнього президентства.
У цьому я можу віддати належне зусиллям України у боротьбі з корупцією й привнесенні більшої прозорості в уряд та суспільство. Але ці проблеми не можуть бути вирішені за один день. Як для Південної Кореї в минулому, так і тепер, це безперервний і болісний процес. Слід відзначити, що минулого тижня (інтерв’ю записувалось 25 вересня. — Авт.) Верховна Рада прийняла антикорупційний закон. Це один із гарних прикладів подолання цієї проблеми. Український уряд також запроваджує важливі адміністративні реформи, в тому числі здійснює заходи, такі як електронний уряд, електронна митниця й нульове ухилення від сплати податків. Тому я думаю, що Україна йде подібним шляхом, який уже пройшла Південна Корея в подоланні проблем, які не можуть бути вирішені тільки урядом, а до цього має долучатися все ваше суспільство. Я сподіваюся, що Україна може стати ще однією успішною моделлю з подолання цієї соціальної хвороби, як це зробила в минулому Південна Корея.
— Пане Посол, ваш попередник писав, що Україна зацікавлена в корейському досвіді «чистого урядування». Чи справді зберігається цей інтерес у нинішнього українського уряду?
— Корейський уряд охоче підтримує Україну в сфері електронного урядування. Південна Корея запросила низку українських чиновників, політиків і науковців для участі в навчальній програмі з електронного урядування. Тут, у Києві, корейський уряд створив два центри ІТ, щоб допомогти українським студентам ознайомитися з електронним урядуванням. У банківському та фінансовому секторах південнокорейські телекомунікаційні компанії тепер допомагають українським компаніям і банкам упроваджувати інтернет-банкінг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності банківського сектора. Я сподіваюся, що Україна буде наслідувати розвинені країни у скороченні бюрократичних перешкод, підвищенні ефективності та конкурентоспроможності. Я також помітив, що органи центральної та регіональної влади справді прагнуть застосовувати більше електронного урядування. Будемо сподіватися, що Україна зможе працювати в тандемі з західними сусідніми країнами також і в цих галузях.
КОРЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА ДЕМОКРАТІЯ VERSUS УКРАЇНСЬКА БЮРОКРАТІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ
— Готуючись до інтерв’ю з вами, пане Посол, я прочитав, що в списку Forbes є 50 корейських мільярдерів, або, інакше кажучи, як заведено у нас казати, — олігархів. Яку роль вони відіграють у вашій країні, чи втручатися вони в політику, чи намагаються проштовхнути вигідні для себе закони через парламент?
— Ми не називаємо їх олігархами, тому що в Кореї великі компанії, хоч і належать родині, але управляються і контролюються фахівцями. Таким чином, вони істотно відрізняються від російських або українських олігархів, де весь контроль і управління зосереджено в руках одного чи декількох власників. Успішний розвиток корейської економіки пов’язаний з двома найважливішими факторами: розвитком людських ресурсів, а також відкритій і орієнтованій на експорт економічній політиці упродовж останніх декількох десятиліть. І особливо ті великі компанії відіграють ключову роль у розвитку торгівлі із зарубіжними країнами та в підвищенні конкурентоспроможності в таких ключових секторах, як автомобілебудування, електроніка й, суднобудування. Правило розміру економіки диктує, що успіху можуть досягти лише великі компанії, тому що малі та середні підприємства зовсім не конкурентоспроможні в цій сфері.
Іншою проблемою є відносини між великими корпораціями та малими й середніми компаніями. Корейські компанії розробили унікальний досвід співпраці одна з одною. Наприклад, корейська автомобільна промисловість не може конкурувати з іноземними виробниками, не маючи переваг у якості та ціні, що може бути досягнуто завдяки ланцюжку постачальників комплектуючих, де домінують малі та середні підприємства. Таким чином, це дуже гармонійна модель ділового співробітництва.
Звісно, в нас дедалі більшою стає проблема щодо концентрації багатства та впливу великих компаній, які можуть домінувати у всій економічній і соціальній сферах країни. Відчуваючи важливість цього питання, нинішній уряд запровадив економічну демократію, яка сприяє ролі малих і середніх підприємств, заохочуючи великі компанії співпрацювати й співіснувати з малими та середніми компаніями. З точки зору розподілу праці, певні галузі резервуються не для великих корпорацій, а саме для малих і середніх підприємств. Це — один із ключових пріоритетів економічної політики нинішньої адміністрації. І я впевнений, що економічна демократія може сприяти економічній конкурентоспроможності, а також справедливості й прозорості суспільства. Цей новий економічний режим дозволить південнокорейській економіці краще справлятися з нинішньою економічною невизначеністю, забезпечуючи при цьому конкурентоспроможність на світовому ринку.
— Коли я розмовляю із західними дипломатами, вони зазвичай говорять про погіршення ділового клімату в Україні. Чи легко компаніям зі Сходу тут працювати?
— Як нова незалежна держава, Україна зіткнулася з цілим рядом питань, які треба вирішити для забезпечення ефективного управління адміністрацією та економікою країни. Однією з найбільших перешкод для ведення бізнесу в Україні є бюрократія та нормативна база, що обмежує ефективне й безперебійне функціонування економіки. Як я вже говорив, у Кореї пішло більш ніж одне покоління для вирішення цих проблем, які для нових незалежних країн є спільними. Через загрозу політичної та соціальної стабільності жодна країна не може за ніч відмовитися від традиційних способів управління. Тому має бути довгий шлях навчання. Але, якщо країна хоче підняти свою економіку на вищий рівень, вона повинна подолати серйозні обмеження: надмірне регулювання капіталу, слаборозвиненість ринкової системи, надмірну залежність від певних секторів — таких, як сталь і викопні види палива та нагальну необхідність у диверсифікації промисловості. Це дуже характерно для нових незалежних країн. Корейські компанії, які впродовж декількох десятиліть допомогли розвинутись одній із найменш розвинених країн до статусу майже розвинутої країни, ймовірно, мають перевагу у веденні бізнесу на українському ринку. Вони знають, як справлятися з тими перешкодами, з якими вони стикалися в тих країнах, що розвиваються.
«В УКРАЇНІ Є КІЛЬКА ГАЛУЗЕЙ, ДЕ КОРЕЙСЬКІ КОМПАНІЇ ДОСИТЬ АКТИВНІ»
— І підтвердженням цього треба розглядати присутність компанії Hyundai, яка поставила в Україну поїзди для Євро-2012 і продукції Samsung...
— Щодо сильних сторін і переваг корейських компаній, які працюють тут, в Україні, я б сказав, що вони дуже активні в пошуку нових ринків у розвинених країнах, а також на ринках, що розвиваються. Багато корейських компаній роблять бізнес у країнах СНД, включаючи Україну. Тут є кілька галузей, де корейські компанії досить активні.
По-перше, в галузі ІТ і телекомунікацій. Один із хороших прикладів цього — Samsung Electronics, яка в нині має два науково-дослідні центри в Києві та Харкові. Коли я приїхав сюди два з половиною роки тому, в цих центрах працювало двісті українських науковців. Тепер їхня кількість збільшилася до 1400 і до кінця наступного року виросте до 2000. Українці допомогли Samsung Electronics зберігати глобальне лідерство в ІТ-галузі. І я сподіваюся, що інші корейські телекомунікаційні компанії наслідуватимуть моделі Samsung із використання талановитих українських науковців у дослідженнях в галузі ІТ чи телекомунікацій.
По-друге, в галузі виробництва. Останнім часом південнокорейські автомобільні компанії уже приступили до збирання напіврозібраних (SKD) чи повністю розібраних легкових (CKD) автомобілів в Україні. Таким чином вони можуть зберегти свою конкурентоспроможність, а також зробити внесок у розвиток автомобільної промисловості тут. А що стосується швидкісних поїздів Hyundai Rotem, то вони є одним із дуже важливих внесків в успішне проведення Євро-2012 у вашій країні. Незважаючи на те, що був усього один місяць для тестових випробувань, що зазвичай займає понад рік для тестового запуску, зараз десять поїздів працюють дуже добре. І вони також допомагають поліпшити інфраструктуру залізниці, бо ці високошвидкісні поїзди вимагають високого стандарту від залізничної інфраструктури. Спільне виробництво швидкісного поїзда HRCS2, а також приміських поїздів в Україні може покращити застарілу залізничну інфраструктуру, замінивши старі потяги та вагони. Південнокорейські компанії дуже зацікавлені в таких інфраструктурних проектах, як будівництво метро і мостів в Україні, як це вони робили в інших країнах СНД і на Близькому Сході.
По-третє, Південна Корея може відігравати роль у такій перспективній галузі, як сільське господарство. Ми імпортуємо зерно з України. Крім того, південнокорейські компанії готові інвестувати в сільське господарство, вирощування зернових або будівництво сільськогосподарської інфраструктури, зокрема елеваторів і зернових терміналів. Сподіваємося, що співпраця з Південною Кореєю може допомогти Україні стати другим у світі експортером зерна.
— Україна славиться своїм ракетобудуванням. За допомогою українських ракетоносіїв було запущено в космос три корейських супутника. Не могли б ви пояснити, чому ваша країна віддала перевагу Росії, а не Україні як партнеру з проектування корейського ракетоносія «Наро-1»?
— Я знаю, що в радянські часи Україна була світовим лідером у галузі космічних програм, особливо з проектування і будівництва ракет і супутників. Мені пощастило стати свідком розвитку космічної програми України. Авіакосмічна галузь України використовує космічні програми у комерційних цілях.
З другого боку, космічна програма Південної Кореї перебуває на стадії народження. Тому ми потребуємо іноземних партнерів для розробки першої корейської ракети. Тільки після того як Південна Корея підписала контракт з Росією щодо співробітництва в космічній галузі, Україна звернулася до нас з аналогічною пропозицією. Оскільки договір уже було підписано, то для Південної Кореї не було ніякої можливості скасувати співпрацю в космічній галузі з Росією.
Однак співробітництво в галузі космічних програм між Південною Кореєю та Україною існує в декількох напрямках.
По-перше, після успішного запуску першої корейської ракети в лютому минулого року, південнокорейське космічне агентство запропонувало українським партнерам проекти співпраці з проектування другої ступені ракети для корейського ракетоносія.
По-друге, в серпні цього року українська космічна компанія «Космотрас» вивела на орбіту південнокорейський багатоцільовий супутник. Ще два південнокорейських супутника буде запущено українським ракетоносієм «Дніпро».
По-третє, існує ще один аспект співпраці в космосі: розробка ультра-малих супутників наступного покоління та мобільних телекомунікаційних систем, розміщених на супутниках. Оскільки ця космічна програма вимагає великих інвестицій і новітніх передових технологій, то існує спільна основа для співпраці між Південною Кореєю та Україною в галузі космічних програм.
«ОДНЕ З МОЇХ ГОЛОВНИХ ЗАВДАНЬ ПОЛЯГАЄ У ПІДГОТОВЦІ ВІЗИТУ ПЕРШОЇ КОРЕЙСЬКОЇ ЖІНКИ-ПРЕЗИДЕНТА»
— Пане Посол, з моменту незалежності України Корею вже відвідало три українських президенти, і жодного разу не було візиту в нашу країну корейського президента. Коли можна очікувати, що такий візит відбудеться?
— Ми підтримуємо високий рівень людських обмінів у кожному секторі. Торік ваш Президент відвідав мою країну під час другого саміту з ядерної безпеки, що проходив у Сеулі. Я сподіваюся, що найближчим часом президент моєї країни здійснить зустрічний візит у вашу країну. Одне з моїх головних завдань полягає в підготовці візиту першої корейської жінки-президента. Задля цього я активно працюю, зміцнюючи співпрацю та партнерство в різних областях між двома нашими країнами. На початку жовтня офіційний візит у вашу країну здійснить спікер Національних зборів. Я сподіваюся, що його візит також сприятиме підвищенню рівня двосторонніх контактів.
— Наші країни майже однакові за кількістю населення: Україна — 46, Корея — 48 млн. Чи бачите ви якусь ще схожість між Україною та Кореєю?
— Насправді, у нас є дуже багато схожого. Ми оточені великими країнами, великими сусідами. І наші обидва народи — миролюбні та дуже доброзичливі до іноземних гостей. І вони також — дуже яскраві та талановиті, пишаються своїми людськими ресурсами, а також дуже відкриті. І корейці, і українці люблять подорожувати за кордон і не бояться відвідувати зарубіжні країни. Обидві наші країни мають один із найвищих рівнів імміграції.
Багато що вказує на те, що наші народи є дуже відкритими, і коли ми заводимо друзів, то ніколи їх швидко не забуваємо.
Одне з моїх нагальних завдань це — досягнення лібералізації візового режиму. Три дні тому на узбіччі Генеральної Асамблеї ООН два міністри закордонних справ наших країн підписали важливу угоду про скасування візового режиму для власників дипломатичних паспортів. Тепер ми працюємо над лібералізацією візового режиму для звичайних закордонних паспортів. Сподіваюся, це сприятиме людським контактам і обмінам, які необхідні для дружби і підняття відносин на більш високий рівень.
«У МЕНЕ НЕМАЄ СУМНІВІВ, ЩО УКРАЇНА СКОРИСТАЄТЬСЯ СВОЇМ СТРАТЕГІЧНИМ ГЕОГРАФІЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ»
— А як щодо геополітичного становища наших країн, чи є тут схожість?
— Україна історично розташована на перехресті Європи, між цивілізаціями, Європейським Союзом — на заході та Росією — на сході, Туреччиною — на півдні. З точки зору песиміста виглядає, що ніби вас дуже затьмарило. Але якщо подивитися з більш позитивної і перспективної точки зору, то ви побачите великі вигоди від більшої кількості зв’язків, торгівлі з сусідніми країнами. Так само як ми робимо зі своєю країною. Як ви знаєте, Корею розділено, і знаходиться вона в оточенні великих країн (як і Україна). Але ми ніколи не розглядали наше геополітичне становище, як слабкість. Ми скористалися нашим геополітичним становищем і почали більше торгувати, відкривати більше контактів між людьми — так само, як це роблять українці. Гадаю, що Україна має кращу перспективу на майбутнє. У ході розвитку вашої країни ви можете вчитися на тих уроках. На вас завжди чекає світле майбутнє. Це моя порада, яка виходить від моєї поваги і дружби до вас, а також тому що у нас багато спільного.
— Пане Посол, як у вас бачать нинішню ситуацію в нашій країні, яка хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС, тоді як Росія чинить тиск на Україну, щоб вона змінити свою думку і вступила до Митного союзу?
— У мене немає сумнівів, що Україна скористається своїм стратегічним географічним положенням. Ви завжди добре дружитимете з Європейським Союзом, а також з Росією, оскільки обом: і Росії, і ЄС ви потрібні для спільного добробуту в цьому регіоні. Тому більше демократії, відкритості і розвитку в Україні матиме вирішальне значення для процвітання в регіоні. Я впевнений, що Україна буде дуже важливим фактором миру і спільного майбутнього цього регіону.
— Як ви отримуєте інформацію щодо того, що відбувається в Україні, через які мас-медіа?
— Насправді, щодня я читаю декілька газет. Я постійний передплатник «Дня», «Сегодня», агентства «Интерфакс-Украина», Ukrainian Journal, «Кореспондент», а також декількох англійських журналів. І щовечора я дивлюся українське телебачення. Я також отримую дуже цінну і достовірну інформацію зі своїх дипломатичних джерел. У мене немає ніяких проблем зі спілкуванням з українськими людьми і громадою. Українці по-різному висловлюють свої погляди. Як і Південна Корея, це країна з блискучим майбутнім і перспективами розвитку.
