«Вівторок 4 листопада 2008 року. Гілларі проти Конді, Америка обирає свого нового президента, в будь-якому разі переможцем буде жінка».
Сутичку між пані Клінтон, сенатором від штату Нью- Йорк, і Кондоліззою Райс, державним секретарем Джорджа Буша, поки що можна віднести до розряду fantapolitica — політики, відірваної від реальності. Бо якщо колишня перша леді ніколи не приховувала своїх амбіційних планів і вже кілька місяців тому почала масштабні маневри, щоб через три роки стати кандидатом від Демократичної партії, то Конді свої мрії тримає при собі, понад те, вона вже офіційно заявила, що й не думає про Білий дім.
Якщо вірити їй, то це ніколи не стане реальною сутичкою. Але, як відомо, «ніколи» в політиці може перетворитися на «можливо», отже, віртуальна сутичка між двома найвідомішими (і наймогутнішими) жінками в американській політиці вже почалася. Поле битви: інтернет-сайти, статті в газетах, радіо і телевізійні ток- шоу, рубрики пліток. І якщо дві головні героїні мовчать у цьому питанні, то їхні прибічники виступають із гучними заявами. Минулої неділі до них приєднався і сам Білл Клінтон: кажучи про сайт консерваторів із красномовною назвою «Stop Hillary», він іронічно зауважив: «Їм не вдасться її зупинити».
Уже зараз у кожної iз суперниць по дюжині підтримуючих їх сайтів, але їхня кількість продовжує зростати: на їхніх сторінках часто публікуються правдиві повідомлення, деякі з них буває складно перевірити, іноді друкується явно неправдива інформація, наполовину серйозні аналізи, наполовину студентські жарти, які доходять часом до справжнісіньких образ.
Республіканці виглядають набагато активнішими, імовірно, тому, що в Гілларі більше можливостей стати кандидатом. Сайт «Stop Hillary» розгорнув національну кампанію: її організатори мають намір через електронну пошту дійти до всіх виборців, «республіканців, консерваторів і незалежних», і пояснити їм, ким «насправді є» колишня перша леді, її позиції, її недоліки. Цей рух очолює відомий брокер Артур Фінкельштейн, який щодня атакує сенатора, але не надто прискіпується до неї. Але у відповідь він отримує дошкульні удари, наприклад, коли клан Клінтонів атакував Фількенштейна (гея) за його непослідовність: «Як республіканець, він, очевидно, не надто вірить в ідеали своєї партії, оскільки він поїхав до Массачусетса, щоб одружитися зі своїм товаришем».
На сайті Rice2008.com вихваляються тим (і це правда), що є найдавнішими прихильниками Кондоліззи. Цей сайт з’явився в лютому 2002 року, зараз у нього багато філіалів, його вважають майже офіційним. Через Rice2008.com можна придбати шапочки, футболки, трусики, чашки, ведмежат і сумки, всі з логотипом передвиборних перегонів за Білий дім-2008. Є й такі, хто займається збором коштів на виборчу кампанію через інтернет, обіцяючи поміняти історію лише за 2 долари 99 центів. Сама Конді вже втомилася виступати iз спростуваннями. Вона чудово знає, що з такою суперницею, як Гілларі, вона здатна внести розкол у традиційний демократичний електорат, але вона також знає, що кандидатка «жінка й чорношкіра» ризикує втратити голоси серед республіканців. Сумніваючись, вона поки що тримається осторонь.
Якщо Конді залишається в тіні як можлива кандидатка, але гіперактивна як держсекретар, то Гілларі зовсім не маскується. Коли Джон Керрі зазнав поразки, колишня перша леді збільшила свої шанси. Зараз вона стримала тон своїх заяв щодо соціальних проблем Америки (аборти, одностатеві шлюби), почала більше говорити про віру й молитви, стала частим гостем на зустрічах релігійних громад, приділяючи особливу увагу католицькому світу.
Її визнають як можливого кандидата на президентських перегонах не лише друзі, а й суперники. Так, під час одного популярного ток-шоу один із імовірних учасників перегонів- 2008, сенатор-республіканець Маккейн, спокійно сказав, що вона може стати «чудовим президентом». І хтозна, можливо нова дружба між Біллом Клінтоном і Бушем-батьком є виявом якихось спільних інтересів, що пов’язують сім’ї двох останніх президентів. Своєрідний пакт, який відкриє дорогу Гілларі на виборах 2008 року в обмін на «підтримку» в майбутньому іншого Буша. Якщо, звісно, Конді не вирішить стати третім зайвим.
