Наприкінці наступного місяця народиться дитя, яке стане семимільярдним громадянином планети Земля. Ми ніколи не дізнаємося про обставини, за яких він або вона народиться. Ми дійсно знатимемо лише те, що маля увійде до світу різноманітних і непередбачуваних змін — екологічних, економічних, геополітичних, технологічних і демографічних. Відтоді як 1945 року була створена Організація Об’єднаних Націй, населення світу потроїлося. І воно продовжує зростати й чинити відповідний тиск на землю, енергію, їжу й воду. Світова економіка так само чинить тиск: зростаюче безробіття, соціальна нерівність, що поширюється, й поява нових економічних наддержав.
Ці тенденції як ніколи раніше зв’язують воєдино долю й майбутнє сьогоднішніх семи млрд. людей. Жодна нація не може більше розв’язати глобальні проблеми ХХI ст. самостійно. З цієї причини міжнародна співпраця стає універсальною потребою.
На 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН для всіх країн з’явиться нова нагода відкласти обмежені, короткострокові інтереси й спрямувати спільні зусилля на довгострокові імперативи людства. Тоді, коли всі країни зазнають окремих труднощів, ми маємо розробити загальний міжнародний порядок денний, який зможе гарантувати, що семимільярдний малюк і майбутні покоління зростатимуть на планеті, що характеризується стійким миром, процвітанням, свободою й правосуддям.
Щоб допомогти створити таке майбутнє, я концентрую свої зусилля на другому терміні перебування на посаді Генерального секретаря на п’яти глобальних імперативах — п’яти можливостях для поколінь, що живуть нині, сформувати завтрашній світ за допомогою рішень, які ми ухвалюємо сьогодні.
Першим і найбільшим із цих імперативів, є стійкий розвиток. Усі ми маємо зрозуміти, що збереження нашої планети, витягування людей із бідності й просування економічного зростання є однією й тією ж боротьбою. Ми маємо з’єднати між собою точки зміни клімату, водного дефіциту, браку енергії, глобальної охорони здоров’я, продовольчої безпеки й усунення безправ’я жінок. Рішення для однієї проблеми мають бути рішеннями для всіх.
За наступні п’ять років ми маємо створити нове економічне бачення для стійкого розвитку й домогтися глобального консенсусу щодо обов’язкової угоди про зміну клімату. Сприяння економічному зростанню, реалізація цілей розвитку тисячоліття й боротьба зі змінами клімату — все це залежатиме від створення нової енергетичної системи для використання в ХХI ст. й її поширення на кожну людину на планеті.
Запобігання як структура для міжнародної співпраці є другою можливістю. Цього року бюджет ООН на підтримку миру становитиме 8 млрд.дол. США. Подумайте про те, що би ми могли врятувати, уникаючи конфліктів — розгортаючи, наприклад, політичні посередницькі місії, а не війська. І ми знаємо, як це зробити. Наш досвід доводить це, наприклад, у Гвінеї, Кенії та Киргизстані.
Третім імперативом є будівництво більш безпечного і більш захищеного світу. Виконуючи цю роботу, ми не повинні боятися підтримувати демократію, права людини й мир. Цей рік був ознаменований досягненнями у відновленні й забезпеченні миру в Кот-д’Івуарі, Дарфурі, Єгипті та інших місцях. Але ненависть і кровопролиття все ще стоять на шляху нашого бачення мирної обстановки.
На Близькому Сході ми маємо здолати патову ситуацію. Палестинці заслуговують на державу. Ізраїль потребує безпеки. Обидва хочуть миру. Мирне врегулювання може забезпечити ці результати, і ООН — платформа для того, щоб підписати таку мирну угоду.
Тому ми також продовжуватимемо докладати наших зусиль для встановлення демократичного правління в Іраку, Афганістані, Демократичній Республіці Конго і Сьєрра-Леоне. І від імені всього людства ми продовжимо просування у напрямі ядерного роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї і надаватимемо допомогу зі створення світу, вільного від ядерної зброї.
Четверта велика можливість — підтримка країн, що перебувають у перехідному стані. Драматичні події цього року в Північній Африці й на Близькому Сході надихнули людей в усьому світі. Допомагаймо зробити Арабську весну дійсно часом загальної надії.
У Лівії ми розгортаємо нову місію підтримки ООН, щоб допомогти перехідній владі країни у створенні нового уряду і встановленні правопорядку, що відповідає устремлінням лівійського народу. Сирія також викликає особливу стурбованість. Протягом шести місяців ми бачили зростаюче насильство й репресії. Уряд неодноразово зобов’язувався робити реформи і слухати свій народ. Але цього не було зроблено. Тепер настав момент для дій. Насильство має припинитися.
Останній, але не менш важливий імператив, — це співпраця з жінками й заради жінок і молоді.
Жінки становлять понад половину світового населення й є великою частиною невикористаного світового потенціалу. Ми потребуємо їхнього повного визнання — в уряді, бізнесі й громадянському суспільстві. ООН встановила високий пріоритет у просуванні жінок на всіх рівнях Організації, й цього року, вперше, жінки в ООН працюють для просування інтересів і прав жінок у всьому світі.
Зараз сім мільярдів людей покладаються на Організацію Об’єднаних Націй у розв’язанні глобальних проблем світу. Вони належать до різних релігій і виросли в різних культурах, але мають спільні мрії й устремління. Наше глобальне майбутнє залежить від примирення цих окремих обдарувань і універсальних прав в окремих випадках. Тож почнімо наш спільний порядок денний.
