Найбільш шокуючою заявою, зробленою після урагану Катріна, було зауваження президента Джорджа Буша, який сказав, що він не думає, що хто-небудь міг передбачити пошкодження дамб, які захищають Новий Орлеан від повеней. Велика частина території Нового Орлеана розташована нижче рівня моря, і тому йому необхідні дамби для того, щоб не давати воді проникнути в місто. Вчені, інженери та експерти з готовності до надзвичайних ситуацій розділяли побоювання стосовно можливості пошкодження дамб під натиском могутнього урагану. Проте Бушу, схоже, не було відомо про це навіть через кілька днів після того, як ураган зруйнував греблі й місто опинилося під водою.
Тут наявний простий факт, що стосується не лише даного урагану й навіть не лише даного президента. В американській політиці існує глибокий розрив між науковими знаннями і політичними рішеннями. Буш несе велику частку відповідальності за це. Він показав себе одним iз найменш обізнаних президентів Америки в усьому, що стосується науки, але завжди готовим перетворити науку на предмет політичної суперечки.
Останніми місяцями Буш підірвав біологічні теорії еволюції на користь християнської фундаменталістської доктрини. Він з презирством ставиться до наукових даних у галузі зміни клімату та охорони здоров’я, якщо вони суперечать переконанням (і інтересам) його основних соратників. Просто кажучи, політика Буша щодо науки непробачно погана.
Протягом багатьох років кліматологи попереджали, що глобальне потепління, викликане викидами парникових газів внаслідок діяльності людини, приведе до утворення більш могутніх ураганів. У той час як не існує наукових методів, що можуть провести зв’язок між певним ураганом, як, наприклад, Катріна, і довгостроковою тенденцією (в тому значенні, що Катріна могла бути просто катастрофічною випадковістю, ніж ознакою антропогенної зміни клімату), в усьому світі спостерігається явне посилення потужності ураганів.
Буш, на жаль, стояв на чолі агресивної кампанії з метою дискредитувати кліматологію, а не відреагувати відповідним чином на наукові дані. Він гаяв час зі скороченням викидів парникових газів, що спричиняють глобальне потепління, яке в свою чергу призводить до посилення потужності ураганів.
Згідно з науковими даними, що ігноруються Бушем, урагани отримують енергію від теплої води океану. Саме тому урагани виникають в теплих тропічних регіонах наприкінці літніх місяців, коли температура води на поверхні океану сягає річного максимуму. Викликане діяльністю людини глобальне потепління призводить до підвищення не тільки температури повітря, а й температури води на поверхні моря. Підвищення температури води призводить до утворення над океанами більш могутніх ураганів.
Основними характеристиками ураганів є частота, сила й тривалість. Частота ураганів практично не змінилася, але змінилися їх сила та тривалість.
Так, було зареєстровано деяке збільшення сили ураганів, що включає швидкість вітру, але найбільші зміни сталися в тривалості ураганів, яка помітно зросла в усьому світі.
Загальна потужність урагану визначається множенням сили урагану на його тривалість. Ця величина також різко зросла, і в міру зростання температури очікується й подальше збільшення.
Вчені та інженери, які працюють над питаннями зміни клімату, підкреслюють, що уряди мають вжити відповідних заходів у двох основних напрямках. По-перше, необхідно забезпечити пом’якшення антропогенного впливу на зміни клімату.
Це можна здійснити за допомогою зміни світової енергетичної системи для скорочення викидів у атмосферу вуглекислого газу — основної причини антропогенної зміни клімату. Одним iз виходів iз ситуації є перехід на використання невуглецевих джерел енергії, як, наприклад, енергія, що відновлюється (сонячна і вітряна) та ядерна енергія. Іншою альтернативою є поєднання вуглецевого палива (вугілля, нафта й газ) з новими технологіями, що запобігають викидам вуглекислого газу в атмосферу.
Другий вид реагування на зміну клімату, названий «адаптацією», вимагає підготовки до поточних кліматичних змін та ще більших змін, що чекають на нас у майбутньому. Це означає підготовку до більш могутніх ураганів, як за силою, так і за тривалістю.
Уважний національний уряд, звісно, усвідомив би, що узбережжя Мексиканської затоки Сполучених Штатів є найбільш вразливим щодо впливу могутніх ураганів. Дійсно, ураган Катріна є третім за потужністю ураганом, що колись досягав берегів США. Такий уряд ужив би додаткових заходів щодо укріплення дамб.
Недбалість адміністрації Буша особливо шокує в умовах вражаючого обсягу наукових знань у США. Якимсь чином вчених було відсунуто на задній план політичними «ділками». Але недоліки американського уряду також характерні й для урядів інших країн світу, і особливо найбідніших країн, що не мають достатньо наукових знань і наукових консультативних рад, до яких уряди могли б звернутися по допомогу.
Ураган Катріна має відкрити очі не тільки США, але й усьому світу. Ми вступаємо в період, коли хороші наукові дані життєво необхідні для виживання. На перенаселеній планеті, де існують загрози клімату, океанам, лісам, виробництву продуктів харчування, водопостачанню, і де глобальний туризм та висока густота населення збільшують ризик епідемій світового масштабу, ми маємо звернутися до наявних наукових та інженерних знань, щоб знайти безпечний шлях розвитку.
Джеффрі Д. САКС — професор економіки і директор Інституту Землі при Колумбійському університеті.
