Зовсім непомітно від української громадськості Верховна Рада розглядає в даний момент закон, мета якого — введення кримінальної відповідальності за публічне поширення інформації про гомосексуалізм. (Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів — щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір — зареєстровано 20 червня 2011 року під номером 8711. На поточній сесії Верховної Ради його не було ухвалено. — Ред.) Окремі депутати прагнуть таким чином приглушити дебати, які не можуть приглушатися у вільних демократіях. Йдеться про надання інформації та про толерантність; про допомогу молодим людям, які ще не знають, як поводитися зі своєю сексуальністю; йдеться про роз’яснення щодо профілактики СНІДу. Все це буде заборонено після прийняття закону.
Гомосексуалізм — це питання не моралі, а демократії. Жінки, які люблять жінок, чоловіки, які люблять чоловіків, існували в усі часи та в усіх суспільствах. Гомосексуалізм — це зовсім не виключно західний, тобто не український феномен. Геєм був Петро Чайковський, але також Олександр Великий і Томас Манн. Є пінгвіни геї та лебеді лесбіянки. Гомосексуальні нахили спостерігалися у 1500 видів тварин. Гомосексуалізм — це щось зовсім природне. Якщо дві людини приймають рішення бути разом, спільно вести своє життя, допомагати одне одному в щасливий та в лихий час — то це добре рішення для всього нашого суспільства. Воно заслуговує на повагу.
Гомосексуалізм — це не хвороба, і гомосексуальність не заразна. Уже 1994 року Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ) викреслила гомосексуалізм зі списку хвороб. Багато людей, які не мають друзів серед геїв або лесбіянок, побоюються, що вони або їхні діти можуть «заразитися». Це — нісенітниця. Гомосексуалізм не можна отримати, і сексуальна ідентичність незмінна. Так само, як і гетеросексуальність. Нікого не можна зробити геєм або лесбіянкою. Проте багато людей не усвідомлюють свою власну сексуальність або вважають, що тут щось негаразд. Роками вони граюсь самі з собою в схованки та обдурюють самі себе і свої родини через те, що вони зрікаються своїх гомосексуальних почуттів. Багато людей намагаються покінчити життя самогубством або становляться депресивними, якщо вони не можуть упоратися зі своєю сексуальною ідентичністю. До усвідомлення того, що вони якось відрізняються від інших, часто додається тиск з боку родин, суспільства та релігії. Навіть у Сполучених Штатах та в Німеччині кількість самогубств серед молодих людей з гомосексуальними нахилами значно вище, ніж у середньому серед населення. Із цими молодими людьми помирають їхні таланти та їхні потенціали.
Цим молодим людям потрібні корисні поради, толерантне оточення та хороші приклади, які допоможуть найкраще влаштувати своє життя. Для цього треба мати можливість говорити про гомосексуальність та отримувати роз’яснення. Один із популярніших поп-співаків нашої епохи, композитор і піаніст Елтон Джон, під час свого концерту в Києві останнього тижня закликав до того, щоб відхилити Закон 8711. Я сподіваюсь, що українські парламентарії візьмуть близько до серця цей заклик. Інакше може статися, що ця стаття буде останньою, яка може бути написаною на цю тему в Україні. Це означало б кінець свободи слова, кінець демократії.
