У той час як шість найбільших світових держав готуються дати відповідь на іранські дії щодо збагачення урану, президент Ірану відмовляється відступати або виправдовуватися. У неділю він заявив, що ядерна програма не має «заднього ходу».
Держсекретар США Кондолізза Райс парирувала слова президента Махмуда Ахмадінежада просто: «Їм не потрібний задній хід. Їм потрібний стоп-кран». Держсекретар підкреслила, що вона особисто готова до переговорів на високому рівні — у будь-який момент, у будь-який час, з будь- якого питання — для цього Тегерану досить припинити свої ядерні розробки. «Я готова зустрітися зі своїм колегою або з іранським представником у будь-який час, якщо Іран припинить діяльність зі збагачення й регенерації, — повідомила Райс каналу ABC. — Це стане чітким знаком».
Іран продовжує наполягати, що розвиток даних технологій пов’язаний з виробництвом палива для атомних електростанцій. Ахмадінежад заявив, що робота буде продовжена. Його заява прозвучала напередодні зустрічі п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччини, на якій, як очікується, будуть обговорюватися нові торгові та інші санкції проти Ірану. Чотири дні тому агентство ООН з ядерних технологій повідомило, що Іран продовжує збагачення, порушуючи вимоги Ради Безпеки.
У цьому кругообігу сигналів, жестів у відповідь і уявних знаків, запуск іранської ракети, що відбувся у вихідні, відразу ж викликав занепокоєння. Спочатку він був сприйнятий як можлива демонстрація технологій, за допомогою яких можна створювати міжконтинентальні балістичні ракети.
Алі Акбар Болру, заступник глави Іранського центру аерокосмічних досліджень, пізніше повідомив інформаційному агентству Fars, що це була суборбітальна ракета, що не здатна вийти в космос і призначена для атмосферних досліджень. І все ж навряд чи час запуску, що припав на такий непростий момент, був вибраний випадково.
Хоча Райс, судячи з усього, мала намір донести до Тегерана, що ще не пізно розпочати переговори для поліпшення відносин із Заходом, віце-президент Дік Чейні в суботу заявив, що ядерні амбіції Ірану необхідно приборкувати.
Розглядаються «всі можливості», зазначив він, перебуваючи в Австралії. Подібні заяви примушують прогнозувати ймовірність військового удару. За словами Чейні, дозволити Ірану створювати ядерну зброю буде «серйозною помилкою». Однак він заявив, що все ще вважає можливим дипломатичне рішення.
Частина найпровокаційніших заяв Ахмадінежада, як здається, покликана справити враження всередині країни. Однак у неділю він не висловив зацікавленості у дипломатичному вирішенні чи зниженні ядерних амбіцій Ірану.
«У потяга іранського народу немає гальм і заднього ходу, — заявив він. — Ми вже зняли задній хід і гальма цього потяга й викинули їх».
За його словами, західні держави різко протидіють створенню центрифуг для збагачення урану, бо «вони бояться втратити своє панування й свою хитку владу».
Жорсткі вислови Ахмадінежада й непокірність Ірану в протистоянні зі світовими державами, судячи з усього, відображають нове ставлення з боку іранців. Воно засноване на усвідомленні наступних фактів: армія США зайнята в Іраку, Іран має у своєму розпорядженні величезні нафтові багатства, а в Раді Безпеки існують протиріччя — Росія й Китай з багатьма застереженнями висловлюються щодо жорстких санкцій.
На шестисторонній зустрічі в Лондоні, як очікується, країни обговорять заборону на в’їзд в інші країни для деяких іранців, пов’язаних з ядерною програмою, і розширять список осіб і компаній, проти яких будуть діяти економічні санкції.
Однак у грудні Росія й Китай, маючи тісні торгові зв’язки з Іраном, не дозволили іншим постійним членам Ради Безпеки (Великій Британії, Франції та США) ввести подібну заборону. Нині питання, чи підуть вони на співробітництво, також залишається спірним.
Незалежно один від одного американська й британська преса повідомили, що Сполучені Штати планують можливе бомбардування ядерних об’єктів в Ірані. Офіційні особи в США заперечують цю інформацію. Минулими вихідними журнал New Yorker повідомив, що Пентагон планує бомбардування, яке може розпочатися протягом дня після отримання наказу від президента Джорджа Буша.
Стаття з New Yorker Сеймура Херша, автора багатьох журналістських розслідувань, посилається на неназвані джерела в розвідці США. За їхніми даними, Сполучені Штати розширили свою таємну діяльність в Ірані, щоб визначити можливі цілі й «встановити контакти з антиурядовими групами етнічних меншин».
Як вважають деякі аналітики, такий явний витік інформації використовується адміністрацією з метою посилити тиск на Тегеран.
Пентагон категорично відкинув повідомлення, приведені в статті Херша, заявивши: «Сполучені Штати не планують починати війну з Іраном. Припущення про це просто не відповідають дійсності, вводять в оману й є чиїмсь злим наміром».
Тим часом з Ірану надходять суперечливі сигнали. У відповідь на слова Чейні, заступник міністра закордонних справ Манучер Мохаммаді заявив: «Ми готові до будь-якої ситуації, навіть до війни», як передає його слова Reuters з посиланням на агентство IСНА. Нещодавно Іран провів військові навчання, у ході яких було запущено кілька ракет.
Проте головний представник країни на ядерних переговорах Алі Ларіджані повідомив, що Тегеран прагне до активніших переговорів, передає агентство ІРНА. «Іран готовий розв’язати протиріччя щодо своєї ядерної програми, які існують нині, за допомогою плідних і зважених переговорів», — передає його слова Reuters.
У грудні Рада Безпеки ввела санкції проти Ірану, заборонивши продаж йому ноу-хау й технологій, які можуть бути використані в ядерних або ракетних розробках. Вона пригрозила зробити подальші кроки, якщо Іран не припинить збагачення до 21 лютого. Як повідомило в недавній доповіді Міжнародне агентство з атомній енергії, Іран не виконав даний ультиматум.
Вашингтон уже ввів санкції проти двох найбільших іранських банків і трьох інших компаній. За словами Райс, це повинно було привернути увагу низки іранських лідерів. «Іранський народ стурбований тим, що фінансові організації йдуть з Ірану й відмовляються мати справу з Іраном, — повідомила вона каналу ABC. — Іранці хвилюються, оскільки їхнім нафтогазовим родовищам необхідні інвестиції, яких вони можуть і не отримати».
Однак, підкреслюючи свою основну ідею про переговори, Райс додала: «Я лише хочу повторити, що в Ірану є й інший можливий шлях. Якщо він припинить діяльність зі збагачення й регенерації, як того вимагає міжнародне співтовариство, то всі ми будемо готові до повномасштабних переговорів у будь- який час і в будь-якому місці».
