Перемовини щодо ядерної програми Ірану знову зайшли у безвихідь, проте глава держави, аятола Алі Хаменєї, здається, не стурбований із цього приводу. Справді, Хаменєї, мабуть, упевнений, що ні Сполучені Штати, ні Ізраїль не атакуватимуть його ядерні об’єкти, — принаймні перед виборами президента США в листопаді.
За іронією долі, Хаменєї — не прихильник демократії й сподівається на те, що його головні вороги зв’язані демократичними обмеженнями. Хаменєї контролює іранську ядерну програму і зовнішню політику, але США та Ізраїлю треба докласти зусиль, щоб досягти консенсусу не лише в рамках відповідних політичних систем, а й між собою.
Іранські лідери, які уважно стежать за ізраїльськими політичними дебатами, впевнені, що Ізраїль не почне атаки ядерних об’єктів без повного сприяння з американського боку, тому що однобічні дії поставлять під загрозу відносини Ізраїлю з одним із найважливіших стратегічних союзників. Оскільки ізраїльський наступ має бути погоджено зі Сполученими Штатами, а американський напад не потребуватиме підтримки ізраїльських військових сил, Іран буде схильний вважати обидві атаки американськими.
Але іранські лідери, як і раніше, скептично ставляться до кожного сценарію, незважаючи на офіційну позицію Америки: «розглядати всі варіанти» дій із запобігання розробки Іраном засобів виробництва ядерної зброї. Проте вони просто не відчувають достатнього тиску, щоб іти на компроміс. Насправді іранські лідери продовжують глузувати з Ізраїлю здалеку, називаючи країну «образою для всього людства» або «пухлиною» регіону, яку треба видалити.
Тим часом громадяни Ірану — включаючи духівництво в священному місті Кум, поблизу ядерного об’єкта у Фордо, — глибоко стурбовані наслідками атак. Аятола Юсеф Саанєї, колишній генеральний прокурор і релігійний діяч (великий аятола), закликав уряд утриматися від провокування Ізраїлю.
Справді, критики уряду впевнені, що ці підбурюючі розмови можуть призвести до руйнівної війни. Але, з точки зору керівництва Ірану, кепкування мають тактичне значення, оскільки вони укріплюють серед населення Ізраїлю думку, що Іран — небезпечний супротивник, який має намір люто мститися.
Насправді антиізраїльські розмови відображають упевненість іранських лідерів у тому, що Ізраїль не почне атаки, — думка, що спирається на ситуацію в Сирії. Вони впевнені: навіть якщо режим сирійського президента Башара аль-Асада буде повалено, Іран зможе дестабілізувати обстановку в країні таким чином, щоб створити серйозну загрозу для безпеки Ізраїлю. У зв’язку з цим саме Ізраїль зацікавлений у тому, щоб утриматися від подальшого протиборства з Іраном, а не навпаки.
Останні передовиці жорсткої іранської газети Kayhan, що висловлює інтереси глави держави, заявляють про те, що Хаменєї нетерпляче чекає на вибори президента в США. Незалежно від їхнього результату, він не передбачає загрози воєнних дій, принаймні в найближчі кілька років. Перемога Обами зробить більш міцним небажання Америки нападати на Іран і змусить з новими силами стримувати Ізраїль. Якщо оберуть кандидата від республіканців Мітта Ромні, йому знадобляться місяці, щоб сформувати команду національної безпеки і зібрати свій кабінет, що перешкодить йому миттєво атакувати Іран.
Хоча з часів створення Ісламської Республіки 1979 року іранські лідери, в основному, віддавали перевагу президентам-республіканцям, а не демократам: попри категоричні заяви, на практиці республіканці виявляли більше бажання співпрацювати з Іраном. Справді, оскільки Іран й до цього часу зміг витримати жорсткі міжнародні санкції, його лідери сподіваються на пропозицію з боку США після виборів — особливо якщо переможе Ромні, — які визнають їхнє право на збагачення урану.
Втім, ще невідомо, чи зможе Іран витримати поточні санкції і тиск. Але упевненість його лідерів у тому, що вони зможуть це зробити, залишається ключовим елементом їхньої стратегії, й Захід не може собі дозволити ігнорувати це сприйняття. Америка, як на чолі з Обамою, так і на чолі з Ромні має розуміти, що Іран не піде на серйозні переговори з приводу ядерної програми, доки він не відчує, що США та Ізраїль дійшли згоди щодо прозорої, переконливої та єдиної угоди, котра враховує й цілі Ірану, й побоювання Ізраїлю.
Здобуття такої угоди в умовах президентських виборів у Америці буде чималим подвигом. Ізраїлю угода теж коштуватиме чималих зусиль, оскільки його політичні партії готуються до виборів, які відбудуться наступного року. І лише за умови значно більшої згуртованості США та Ізраїлю іранські лідери погодяться на розгляд питання про те, щоб піти на компроміс щодо своєї ядерної програми.
Мехді ХАЛАДЖІ — старший науковий співробітник у Вашингтонському інституті близькосхідної політики.
