Декілька днів бойовики ХАМАСу продовжують обстрілювати з сектора Газа ракетами не тільки південну частину Ізраїлю, а й намагаються вдарити по Єрусалиму і Тель-Авіву. Вже випущено сотні ракет, деякі з них влучили в ціль.
У відповідь ізраїльська авіація завдає точкових ударів по установках пуску ракет бойовиків ХАМАСу, руйнує склади зберігання ракет й іншої зброї. Газа фактично втратила електропостачання, так значну частину трансформаторних підстанцій було знищено.
З 14 листопада Ізраїль проводить в секторі Газа операцію «Хмарний стовп», початок якій поклало знищення Ахмада Джабарі, що фактично займався військовими операціями бойовиків палестинського руху. У відповідь ХАМАС заявив, що Ізраїль «відчинив ворота пекла», і почався ракетний обстріл.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) полюбляє використовувати для назв своїх операцій цитати з Біблії. Хто знайомий зі Священним писанням легко зрозуміє сенс назви «Хмарний стовп». У вигляді такого стовпа, згідно з книгою Вихід, явився перед євреями сам Господь, що супроводжував їх під час мандрів пустелею. ХАМАС теж називає свої війни цитатами зі священного писання мусульман. Свою нинішню війну проти Ізраїлю він назвав «Камені з глини, що спеклася». Відповідно до Корану, Аллах такими каменями обернув на прах ефіопське військо, що вторглося до Мекки. Напевно, «каменям з глини, що спеклася», ісламізм уподібнює свої ракети, що летять на ізраїльські міста.
Треба віддати належне ізраїльській розвідці. Було виявлено не лише склади ракет, первинне розміщення пускових установок, але й пункти управління, а також штаби бойовиків. Зазвичай вони розташовуються в школах, лікарнях або біля мечетей. Загальноприйнята тактика терористів — ховатися за спинами мирних мешканців. Природно, що навіть під час точкових ударів з повітря саме вони гинуть в першу чергу. Напередодні операцій ізраїльської авіації над Газою було розкидано листівки з попередженнями, щоб мирні мешканці залишали вказані райони, оскільки їх бомбардуватимуть. Але хамасовці піти не дозволили, бо їм вигідно пред’являти світові максимально можливу кількість убитих і поранених.
Проте бойовики теж зазнають втрат. У південній частині сектора Газа ударом з повітря було убито видатного діяча бойових частин ХАМАСу Усама Каді, відповідального за контрабанду зброї через тунелі. Також ударом авіації було ліквідовано главу військового крила Комітетів народного опору в секторі Газа Абу-Авада. З ним було знищено його заступника, а також командира комітетів народного опору в південній частині сектора Газа Халед Шаата.
Хоча всі говорять, що готові припинити вогонь і оголосити перемир’я, немає ознак швидкого припинення вогню. Ізраїль вимагає, щоб ХАМАС припинив ракетний обстріл і виробництво ракет, а Єгипет гарантував припинення постачань зброї до Газа. ХАМАС готовий припинити вогонь, тільки якщо Ізраїль відмовиться від ліквідацій бойовиків і зніме блокаду Газа.
Основними причинами спалаху військових дій в Газі експерти називають наближення парламентських виборів в Ізраїлі і бажання прем’єра Біньяміну Нетаньягу і його партії «Лікуд» збільшити своє представництво в парламенті на хвилі успіхів в протистоянні з ХАМАСом. Поза сумнівом, такий розрахунок є, але це кон’юнктура теперішнього моменту. Причини нинішнього протистояння набагато глибші.
Ми маємо той окремий випадок, коли невелику війну хотіли всі сторони конфлікту. Як ті, що безпосередньо беруть у ньому участь, так і ті, що виконують свої ролі за лаштунками.
Звернемо увагу, що в кінці жовтня сектор Газа відвідав емір Катара шейх Хамад бен Халіф аль Тані. Експерти вважали, що емір прибув для того, щоб остаточно «відірвати» ХАМАС від Ірану та Сирії. З цим можна погодитися, що, втім, не пояснює досить високий рівень візиту. Врешті-решт, дрейф, а останнім часом втеча ХАМАСу від Ірану — факт, що вже відбувся. І єдиним реальним джерелом надходження грошей до цієї організації є монархії Перської затоки, в даному випадку авангардом виступає Катар. Мабуть, що в ході візиту обговорювалися і можливості повернення ХАМАСу тієї ролі в регіоні, яку вона втратила в ході конфлікту в Сирії. А єдиною можливістю знову голосно заявити про себе і показати, що катарські гроші не просто розпилюються і розкрадаються, а йдуть в справу, природно є гарячий конфлікт з Ізраїлем.
При цьому монархії Персидської затоки не проти, щоб підставити за допомогою ХАМАСу єгипетське керівництво. Каїр не може просто так залишитися в стороні від дій бойовиків й ізраїльських відповідей. ХАМАС фактично близький родич єгипетських братів-мусульман. А вони вже висловлюють йому свою підтримку. Президент Єгипту Мурсі не може це проігнорувати. З іншого боку, йти на реальне протистояння з Ізраїлем за інтереси ХАМАСу він просто не може. По-перше, єгипетська армія, хоч і вельми численна, абсолютно небоєспроможна в порівнянні з ізраїльською. І генерали не порадять першими втягуватися у справжній конфлікт з Ізраїлем.
По-друге, на допомогу США в такому разі просто немає сенсу розраховувати. Для абсолютно розбалансованої єгипетської економіки кошти, що надходять з-за океану, необхідні як ковток повітря. По-третє, цілі монархій Перської затоки щодо Єгипту в Каїрі прекрасно розуміють. На берегах Нілу усвідомлюють, що таким чином намагаються позбавитися, хоч на якийсь термін, від країни, яка претендує на роль лідера арабського світу. Навіщо ж єгипетськими руками тягати каштани з вогню для емірів. Швидше за все, єгипетське керівництво займеться звичною справою. Гнівно засуджувати Ізраїль, намагатися бути посередником, але не більше.
Наступною стратегічною метою монархій як натхненників і фінансистів ХАМАСу є Сирія. Зараз Дамаск і події в цій країні зникли з екранів і перших шпальт газет. Але ситуація в цій країні анітрохи не покращилася. Навпаки, в такій інформаційній тиші набагато легше вирішувати серйозні проблеми. Іран не може залишитися осторонь і повинен, якщо не хоче удару по своєму престижу, матеріально підтримати ХАМАС. Тим самим Тегеран тягнуть в різні боки. У нього своїх проблем усередині країни вистачає. Ускладнилося для нього положення в Іраку, Сирія вимагає все більше, а тепер і ХАМАС. Так і голова може піти обертом. Хоча про це прямо не пишуть, але спалах протистояння в Газі безпосредньо є продовження сирійського конфлікту.
Ізраїль має свої резони. Вибори і підривання інфраструктури бойовиків — це найперше завдання. Істотнішою є демонстрація військової переваги ізраїльської армії, проте не перед бойовиками, а перед Іраном. Хоча гострота довкола іранської ядерної програми дещо вщухла, питання не зняте з порядку денного, а лише відкладене. Демонстрація бойових можливостей авіації ЦАХАЛ і професіоналізму льотчиків, а також наявність високоточної зброї також є недвозначним застереженням Ірану. Навіть якщо Вашингтон не підтримає, то Ізраїль може вирішити проблему бомбардувань іранських ядерних об’єктів самостійно. А в секторі Газа відпрацьовуються прийоми бомбардувань підземних об’єктів, поки тунелями здійснюється доставка зброї з Єгипту.
Зараз всі сторони триматимуться до кінця. ХАМАС піде на припинення вогню в двох випадках. Або у нього просто скінчиться запас ракет, або почнеться наземна операція ізраїльської армії. Ізраїль зупиниться після прийняття його досить жорстких умов. Отже ще декілька днів ракетам і літакам літати, а люди гинутимуть. Велика політика, нічого не вдієш.
