Будучи найкращим шахістом світу, Гаррі Каспаров використовує свій приголомшуючий інтелект, щоб перехитрити суперників, а потім скористатися їхньою слабкістю й нанести вирішальний удар.
Тепер російський гросмейстер використовує ці здібності в новій стратегічній грі, направленій на те, щоб розгромити його самого серйозного суперника — президента Путіна. На кону, як він стверджує, стоїть доля російської демократії.
Каспаров присвятив себе політиці після того, як минулого року завершив професійну шахову кар’єру. Він вважає Путіна диктатором, чиє авторитарне правління загрожує Росії поверненням до темного минулого.
43-річний Каспаров — найвідоміший представник в «Іншій Росії» — коаліції опозиційних груп, сформованої з метою послабити путінський контроль над Кремлем перед президентськими виборами в березні 2008 року. Гамбіт почався в суботу зі спроби «Іншої Росії» провести в Москві демонстрацію під лозунгом «Марш незгідних». Влада заборонила марш і попередила організаторів, що проти будь- якого учасника акції будуть висунені обвинувачення.
В інтерв’ю The Times Каспаров порівняв путінську Росію з Чилі часів Піночета та з комуністичними режимами, які були зметені оксамитовими революціями в Східній Європі.
«Ми боремося не за перемогу на виборах в Росії, а за те, щоб вибори взагалі були, — зазначив він. — Слово «вибори» зараз потрібно вилучити з нашого політичного лексикону. Має місце процес призначення».
Він не має наміру балотуватися в президенти, але «Інша Росія» бачить своє завдання в створенні умов, при яких антипутінська кандидатура могла б перемогти. Однак це здається нерівною боротьбою, враховуючи 80% рейтингу підтримки Путіна.
Більшість росіян хотіли б, щоб Путін зняв конституційну заборону на третій термін перебування на посаді. Багато хто підтримає будь-якого кандидата, якого Путін призначить замість себе. Президент справляє враження надзвичайно впевненої в собі людини, і він оточений «силовиками» — групою колишніх товаришів із КДБ, які займають лідируюче положення в російській політичній еліті.
Однак гросмейстер бачить тріщини в кремлівській стіні й вважає, що Путін дасть йому шанс контратакувати. Каспаров стверджує, що, незважаючи на нафтові багатства, переважна більшість росіян зазнає все більш серйозні економічні труднощі й наступного року знайде відображення в політичних настроях.
«Я не вважаю, що перед нами надупевненний Кремль. Тепер це не єдиний Кремль — правляча еліта розколена на безліч різних голосів», — говорить він.
«Якщо температура буде зростати, ми побачимо крах кремлівської структури влади. Путіну доведеться зробити свій хід і назвати наступника, а це людина, яка жодного разу у своєму житті не зробила важкого вибору. Інші групи можуть бути надто роздратовані, і ця нездатність організувати передачу влади створить кризу. Це і є наш шанс. Якщо ми зможемо зберегти єдність «Іншої Росії» протягом найближчого півроку, то в кремлівській битві буде все більше і більше переможених, які почнуть шукати інші шляхи. Тоді м’яч буде на нашій стороні. Це дає мені привід для оптимізму, хоч і невеликий, бо справа може обернутися по-різному. Можливі репресії та арешти».
Каспаров розглядає отруєння Олександра Літвиненка в Лондоні як свідчення боротьби за владу. Він заявив: «Усі теорії того, що з ним сталося, мають спільну думку про те, що вбивство було ініційоване деякими силами в Кремлі. Небезпека полягає в тому, — і саме це відмовляються визнавати західні лідери — що Путін не контролює навіть Кремль».
Каспаров знає, що грає в небезпечну гру. Критики Кремля останнім часом стали жертвами низки нерозкритих нападів, починаючи від вбивства Літвиненка й журналістки Анни Політковської, і закінчуючи таємничим отруєнням колишнього прем’єр-міністра Єгора Гайдара.
Каспаров їздить Москвою у супроводі двох охоронців, а його маршрути ретельно плануються. Але він відкидає занепокоєння з приводу особистої безпеки заради мрії про більш плюралістичну й демократичну Росію.
«Як шахіст я умію розраховувати ймовірність; я маю бути чесним і визнати, що наші шанси невеликі. Але я ставлюся до цього як до етичного боргу, а коли робиш що-небудь через етичний борг, то чи не все одно?» — зауважив він.
«Я їжджу всією Росією й зустрічаюся з нашими прибічниками, і дізнаюсь, що їх постійно утискає влада. Єдиний доступний мені спосіб допомогти їм — це триматися. Тому я тут, я борюся й намагаюся захистити наші права. Я не маю права боятися».
«Інша Росія» накликала на себе критику за те, що прийняла до своїх лав Націонал-більшовицьку партію — ультранаціоналістичне угруповання, яке заграє з ідеологією і символікою фашизму. Каспаров, захищаючи рішення про прийом нацболів до лав партії, вказує на спільність поглядів щодо основних принципів захисту свободи слова й демократії.
Два терміни перебування при владі Путіна були відмічені зростанням впливу ФСБ, спадкоємиці КДБ, у всіх російських владних структурах. Оголошені минулого тижня дані про понад тисячу великих політиків і чиновників демонструють, що 78% із них в минулому були військовими або мали відношення до спецслужб.
Путін наполіг також на створенні того, що він називає «вертикаллю влади», відновивши владу Кремля шляхом скасування виборів регіональних губернаторів і перетворення останніх у президентських назначенців.
