Озброєні бандити атакували урядові будівлі на півдні Росії. З Чечні на решту Північного Кавказу поширюється хаос, і спроби президента Володимира Путіна встановити контроль над проблемним регіоном здаються дедалі менш успішними.
Ще зовсім недавно Нальчик був спокійним містом, де місцевій владі більш-менш вдавалося стримувати національні й релігійні тертя. Але 13 жовтня в столиці Кабардино-Балкарії, напівавтономній республіки на Північному Кавказі, почалися збройні зіткнення.
Подробиці того, що сталося, досі незрозумілі. У перших повідомленнях говорилося про захоплення бойовиками школи, тобто повторення бесланського сценарію. Пізніше виявилося, що мішенями нападників були збройний магазин і різні будинки федеральних і силових структур, зокрема відділення міліції та місцеве управління внутрішніх справ. На одному чеченському сайті з’явилося повідомлення, що всі ці цілі одночасно атакували бойовики-мусульмани з організації «Кавказький фронт».
Свідки розповідають про трупи, які перевозять у машинах, про вибухи по всьому місту, вертольоти над головами, палаючі будинки й озброєних бандитів, що захоплюють проїжджаючий транспорт, намагаючись врятуватися втечею. Один кремлівський чиновник повідомив про захоплення заручників.
Минулої осені президент Путін зазнав величезної критики за мляву реакцію на захоплення школи в Беслані та за невдалий штурм будівлі, внаслідок чого загинула 331 людина, половина з них діти. Схоже, цього разу він вирішив не ризикувати, щоб знову не почути обвинувачення у зволіканні. І швидко наказав спецслужбам оточити місто й знищувати всіх бойовиків, які чинять опір. Поки російські інформаційні агентства повідомляють, що в нападі брали участь близько 150 осіб. Кількість жертв ще треба уточнити, але заступник глави МВС Олександр Чекалін заявив, що вже загинуло 50 бойовиків і близько 12 міліціонерів.
Враховуючи, що в таких випадках російський уряд зазвичай поширює дезінформацію, намагаючись себе виправдати, подробиці нападу залишаються вельми туманними. Однак тенденція цілком зрозуміла: насильство, що раніше обмежувалося однією Чечнею, де за останні десять років Росія провела дві страшні війни проти сепаратистів, тепер поширюється всім Північним Кавказом.
У Нальчику й до цього траплялися перестрілки та захоплення. У лютому цього року триденне протистояння закінчилося загибеллю сімох підозрюваних у нападі на урядове відомство за кілька місяців до цього. Але досі місто вважалося відносно безпечним, принаймні порівняно з Грозним. А тепер Кабардино-Балкарія здається такою ж нестабільною, як Інгушетія та Дагестан — інші сусідні з Чечнею республіки, де перестрілки й вбивства стали звичайною справою.
Коли день змінить ніч, російський уряд звинуватить у подіях цього тижня «ваххабитів» (універсальний термін для ісламських екстремістів). Панкавказький конфлікт і подальше встановлення мусульманського халіфату дійсно є метою деяких чеченських терористів. Масштаб і зухвалість атаки на Нальчик, безумовно, вказує на причетність чеченців і, можливо, Шаміля Басаєва, організатора нападу на Беслан. Ймовірними причинами можуть бути захоплення зброї, звільнення в’язнів і демонстрація власної сили.
Поширення терору та нестабільності на Північному Кавказі недивне. Це регіон складних етнічних розбіжностей як між республіками, так і всередині них, і давніх, незгасаючих образ і суперництва. Путін успадкував регіон, що чинить опір волі центрального уряду ще з царських часів.
Незважаючи на бурхливу історію Кавказу, частину провини за події в Нальчику мають взяти на себе місцеві й федеральні власті. Тактику, що використовувалася в Чечні, а потім в Інгушетії, застосували й у Кабардино-Балкарії, що, як і слід було чекати, викликало відчуження населення. Минулого року великі групи «підозрюваних» затримувалися й зазнавали жорстокості. Спецслужби безкарно залякують і катують людей. Тим часом корупція, що дозволяє терористам долати внутрішні кордони, паралізувала місцеву економіку — еліти монополізували бізнес, що викликає глибоке невдоволення й веде до безробіття, тим самим заохочуючи екстремізм. Минулого місяця Путін замінив давнього правителя Кабардино-Балкарії бізнесменом, ймовірно, керуючись сумнівним переконанням, що багатим людям простіше чинити опір корупції.
Президент ризикує, що дедалі більша частина Кавказу виходитиме зі сфери впливу Москви й впадатиме в беззаконня. Це й ознаки невдоволення в інших віддалених регіонах Росії посилюють побоювання, що країна може розпастися точно так само, як колись Радянський Союз. Невдовзі після трагедії в Беслані Путін спробував відновити контроль. Він направив у регіон свого довіреного помічника Дмитра Козака для сприяння економічному розвитку. Президент також оголосив, що надалі губернатори будуть не обиратися прямим голосуванням, а призначатися ним особисто, намагаючись таким чином повернути собі функції, втрачені його попередником Борисом Єльциним. Зважаючи на корупцію й професійну непридатність багатьох обраних губернаторів, це здається розумним кроком, хоча його сумнівний вибір призначенців не дуже заспокоює.
Ті, хто атакував Нальчик, винесли свій вердикт спробам Путіна відновити порядок на Кавказі. За чутками, вони висадили в повітря пам’ятник російсько-кабардинській дружбі. Їхня мрія про панкавказький халіфат може бути просто мрією, але зростаюче вогнище болю й нестабільності, на жаль, дуже реальне.
ДО РЕЧІ
У Нальчику федеральні сили спрацювали на випередження, заявив міністр оборони Росії Сергій Іванов. У бесіді з журналістами в Нью-Делі він зауважив, що операція почалася напередодні нападу біля Білої річки. «Там були залучені не тільки підрозділи місцевої міліції, а й групи оперативного управління Південного федерального округу», — зазначив міністр. За його словами, в нападі на об’єкти в столиці Кабардино-Балкарії брало участь місцеве бандитське підпілля. «Ніякого вторгнення в Нальчик не було. Це цілковита дурниця. Бойовики всі були в Нальчику... Це було бандитське підпілля», — сказав Іванов. За його словами, «ніхто на вантажівках у Нальчик не приїжджав, ніхто зброю не завозив». «Пройшла команда бойовикам, вони дістали автомати, сіли в «Жигулі» й поїхали в сусідній квартал, куди їм сказали, малими групами», — заявив міністр. Иванов розказав, що після того, як була виявлена й знищена перша група бойовиків, спецслужби «пішли по сліду». «Решті бойовиків стало зрозуміло, що треба блискавично виступати. Якщо не виступиш, то через дві-три години тобі постукають у двері. У бойовиків не було виходу. Треба було або тікати з Нальчика, бо їхні адреси стали відомі, або виступати», — сказав міністр. «Я впевнений, що вони (бойовики) не планували проводити операцію за таким сценарієм. Вона була спонтанною й вимушеною», — резюмував Іванов. 13 бойовикам, які брали участь у нападі на Нальчик, пред’явлені обвинувачення. Про це повідомив журналістів заступник голови МВС Росії Андрій Новиков. За його словами, затримано ще 20 підозрюваних. Встановлена особистість більш як половини з 92 убитих бойовиків. Нині Нальчик під контролем внутрішніх військ РФ.
