Критику політики Володимира Путіна, яка міститься у вищенаведеному листі, поділяють аж ніяк не всі. Деякі політики Заходу відмовилися поставити свій підпис під зверненням. Серед них — заступник голови фракції правлячої Соціал-демократичної партії Німеччині Гернот ЕРЛЕР.
— Ви також мали підписати листа?
— Так, я отримав його від американського політолога Рональда Асмуса, який його також підписав.
— Проте ви не підписали. Чому?
— Критика, що міститься в листі, щонайменше перебільшена, крім цього бездоказова. Я вважаю цей вияв обурення на такий драматичній ноті недобрим. Підписанти стверджують, що Росія загрожує енергетичній безпеці Європи. Це абсолютно незрозуміло: Росія зразково виконувала свої договори навіть у найважчі часи. Їй приписують систематичні утиски свободи преси та те, що були погрози на адресу керівників неурядових організацій.
— А самі ви вважаєте ситуацію з пресою в Росії задовільною?
— Без сумніву, там мають місце процеси, що стосуються свободи преси, які викликають стурбованість, але говорити, що мало місце систематичне знищення вільної преси, просто неправильно. Я не заперечую, що у відкритому листі викладені речі, які викликають стурбованість і в мене. Але я не можу підписуватися під тим, що представляє події в утрируваному вигляді або навіть спотворює факти.
— Чи існують у коаліції червоно-зелених розбіжності щодо політики стосовно Росії?
— Ні, я поки що про це нічого не знаю. Те, що зробив пан Бютікофер, для мене незрозуміло. Я не знаю, чи уважно він прочитав листа. Я не знаю також, чи свідомо він це зробив. Своєю непрямою критикою на адресу канцлера Німеччини голова партії, що є партнером по коаліції, підтримує масовану критику з боку ХДС/ХСС.
— А хіба критика російської політики заборонена тільки тому, що вона виходить із боку правлячої коаліції?
— Звісно, ні. Але в такому разі я б чекав дискусії всередині коаліції. Що можна думати, коли за тиждень до цього «зелені» виступають на підтримку політики міністра закордонних справ, висуненого від їхньої партії, а потім відбувається таке. Пан Бютікофер має переглянути своє рішення про підписання листа й оголосити про це публічно. Оскільки нинішня політика полягає в тому, щоб налагоджувати з Росією зв’язки, а не ізолювати її.
— Ви беззубіші, ніж зелені?
— Росія після Беслана перебуває у критичному стані. Існує небезпека, що країна замкнеться в собі та прийматиме рішення поодинці. Там уже кажуть, як і у США Буша, про нанесення в майбутньому превентивних ударів. Той, хто цього не бажає, не повинен заганяти Росію в ізоляцію.
— Ви не перебільшуєте значення листа? У Росії на нього поки що практично жодної уваги не звернули.
— Ви можете бути впевнені, що в російських кабінетах влади його вивчають дуже уважно. І він буде на руку тим силам в Росії, які звинувачують уряди західних країн у тому, що вони хочуть ослабити Росію.
— Серед підписантів багато колишніх прем’єр-міністрів і міністрів. Чинні глави держав також не відмовилися б висловити свою думку, але не насмілюються на це?
— У принципі, активні політики зобов’язані набагато серйозніше ставитися до своїх дій та їхніх наслідків. У цьому плані особливого бажання так чинити стосовно Росії я не бачу.
