Чи стало 4 вересня з його кривавою бійнею в північноосетинському місті Беслані, в якій загинули щонайменше 334 людини та сотні отримали поранення, російським 11 вересня? Хоча російські газети вже так і кажуть, порівняння може здатися недоречним.
Проте злодіяння терористів у Беслані можуть вельми вплинути на Росію, так само, як події 11 вересня 2001 року на Сполучені Штати Америки. Президент Володимир Путін сам визнав це, заявивши, що міжнародний тероризм оголосив «повномасштабну війну» Росії, та закликавши народ мобілізуватися, щоб дати тероризму відсіч.
ЕФЕКТ БУМЕРАНГА?
Цю заяву цілком можна було б назвати емоційною реакцією на жахливі злочини проти дітей.
Жорсткі обіцянки президента можуть, проте, вдарити по ньому, як бумеранг. Він зробив собі ім’я, висловивши готовність вжити жорстких заходів проти «бунтівної провинції» — Чечні. Якщо внаслідок терористичних атак на Росію та її інтереси Путін матиме вигляд слабкого лідера, це задасть шкоди його президентству. Такий довід може стати поворотною точкою для Путіна.
Напад на школу став четвертим терактом у Росії за десятиденний період. Перед захопленням у Беслані було знищено два авіалайнери з 89 пасажирами на борту, а також терористка-смертниця здійснила вибух біля станції московського метро, який забрав 11 життів. Величезні втрати, яких зазнали в останні моменти облоги бесланської школи, мимоволі викликають порівняння з жовтнем 2002 року, коли було проведено штурм московського театру на Дубровці, в якому чеченські повстанці втримували кілька сотень заручників. До цього в Росії були й інші подібні випадки, — такі як захоплення великої кількості заручників у Буденновську в 1995 році, в Кизлярі та Первомайському в 1996-му. В останніх двох випадках терористам дозволили вільно піти в обмін на звільнення заручників.
МОГУТНІЙ УДАР ПО ПУТІНУ
Путін зіткнувся з найважчим випробуванням за весь час свого президентського правління. Його сходження сходинами влади з 1999 року було значною мірою викликане глибоким розчаруванням суспільства: економіка перебувала в хаосі, а держава виявилася безпорадною та нездатною до рішучих дій перед обличчям невідступної загрози чеченського тероризму. Подолання слабкості стало головним відмітним моментом президентства Путіна. Проте останні теракти продемонстрували наявність серйозних провалів і недоліків у російських службах безпеки. Будучи колишнім офіцером радянського КДБ, Путін має почуватися досить незручно — як професіонал і як людина.
Російський уряд робить усе можливе, щоб наклеїти на цей теракт ярлик «нападу міжнародного тероризму на Батьківщину», відповіддю на який може бути лише загальна війна. Які наслідки може мати така війна на геополітичній арені і для світових ринків?
АМЕРИКАНО-РОСІЙСЬКИЙ АЛЬЯНС МОЖЕ ЗМІЦНИТИСЯ
Путін багато отримав від укладення союзу зі США після терактів 11 вересня 2001 року. Можна чекати, що події у Беслані спричинять подальше зміцнення цього альянсу. Справді, цей союз може тепер охопити сфери, які раніше не зачіпалися. Політичні наслідки такої поглибленої співпраці матимуть значення не лише для Росії.
— США та Росія можуть поглибити свої взаємовідносини шляхом розвитку співпраці в області нафтового експорту до Америки. Це зменшить залежність Сполучених Штатів від країн Перської затоки.
— Дві країни можуть налагодити тіснішу співпрацю в приборканні ісламського фундаменталізму в Співдружності Незалежних Держав, що об’єднує всі колишні республіки Радянського Союзу, окрім Прибалтики.
— Росія може навіть розглянути можливість відправки свого військового контингенту до Іраку, що приєднається до міжнародної коаліції.
— Драма в Беслані може зміцнити позиції Джорджа Буша в його боротьбі проти «міжнародного тероризму» напередодні президентських виборів.
Росія отримає свободу дій у «своєму городі».
На розвиток американо-російських відносин охолоджуюче вплинула військова присутність США в Центральній і Східній Європі, а також у кількох колишніх країнах СНД. Більш того, західні правозахисні організації продовжують привертати увагу громадськості до масштабних порушень Росією прав людини в Чечні, попри те, що Білий дім зберігає цілковите мовчання з цього приводу. У світлі останніх трагедій адміністрація Буша може дати Москві «карт- бланш» у її діях на Кавказі із «вирішення проблеми тероризму».
Безсумнівно, це матиме для Путіна позитивне значення. Але цикли насильства в Чечні та в Росії дедалі прискорюються. Цього тижня одна провідна російська газета попередила, що в суспільстві посилюється ненависть і гнів по відношенню до чеченського тероризму. Висновок зрозумілий: або Путін зробить якісь рішучі дії щодо усунення проблеми тероризму (читай — чеченської проблеми), або гнів суспільства обрушиться на нього та на його уряд.
НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ
Близько 70% російського експорту становлять енергоресурси та корисні копалини. Тому економіка країни отримала величезні вигоди від майже п’ятикратного з 1998 року збільшення світових цін на нафту. Але російська економіка отримала величезні вигоди й від політики США, якої ті дотримуються після 11 вересня. Зрештою, американсько-російська співпраця, що базувалася на дуже хиткому грунті через вихід США з Договору щодо ПРО й інших міжнародних договорів, після атак на США почала знову зміцнюватися.
Прямим наслідком усього цього стало рекордне збільшення Росією обсягів видобутку нафти й експорт її до США. А тісніша співпраця зі Сполученими Штатами може мати й подальше позитивне значення для російської економіки, яка в першому кварталі збільшила обсяги виробництва на 7,4 відсотка. Проте цю оптимістичну перспективу, як і в США, закривають хмари терористичної загрози. Чеченські й інші угруповання стають дедалі сміливішими й агресивнішими, у зв’язку з чим вістря подальших атак може бути спрямоване на російську нафтову промисловість.
У Росії істотно менші запаси нафти, ніж на Близькому Сході: за станом на сьогодні він є найбільшим у світі виробником нафти. Світові фінансові ринки повинні пильно стежити за будь-якою можливою загрозою Путіну. Нафтові ринки отримають могутній удар, якщо терористи здійснять теракти на російських нафтопроводах. Економіка Європи більше за інші вразлива для таких нападів, оскільки цілком залежить від імпорту російського газу та нафти. Нестабільність у Росії здатна викликати падіння курсу євро по відношенню до інших валют. Крім того, це може призвести до подальшого посилення коливань на ринку боргових зобов’язань Росії.
