При авторитарному управлінні державою не лише недуга лідера, президента, називайте як хочете, а й звичайне медичне обстеження перетворюються на велику проблему. Воно й зрозуміло — знову на порядок денний стає проблема передачі, найчастіше — наступництва влади. Не випадково інформація щодо справжнього стану здоров’я глави держави — це найбільша священна таємниця. Хоча факт, що вічно живих і вічно молодих немає і не може бути. Кожного разу відповідна пропаганда свідчить громадянам про прямо протилежне.
Свого часу Сталін найуважнішим чином знайомився з повідомленнями західної преси про своє здоров’я й жорстко присікав будь-яке, навіть найменше, просочування інформації. До речі, поштовхом до так званої справи лікарів стали публікації в англійських і американських газетах. Батька народів украй стривожило те, що в них досить повно відбивався його справжній фізичний стан. Як виявилось, лікарі були не винні, таємницю вони берегли як годиться. Інформацію американські та англійські спецслужби отримали з інших джерел.
У цьому відношенні Казахстан не є винятком. Там реальний стан здоров’я елбаси (лідера нації. — Авт.) Нурсултана Назарбаєва є найголовнішою державною таємницею. Тим паче, що 2007 року там вже сталося зіткнення біля трону. Тоді чоловік старшої дочки Дариги — Рахат Алієв — був відлучений від ближнього круга, звинувачений у всьому і вся, засуджений заочно до ув’язнення на 40 років. На його затримання було видано міжнародний ордер, але австрійський суд тричі відмовляв казахстанській владі в його видачі. Алієву в Австрії було надано політичний притулок, а Дарига з ним розлучилася.
І ось сенсаційну новину повідомив німецький таблоїд Bild: Назарбаєву в клініці University Medical Center Hamburg-Eppendorf Гамбургського університету була зроблена операція. Мовби в нього діагностували рак передміхурової залози. Раніше він лікувався в клініці Рудольфінерхаус у Відні. Представники німецької клініки не спростовують цієї інформації, але й не підтверджують, проте колишній зять Нурсултана Назарбаєва, екс-посол Казахстану в Австрії Рахат Алієв, у своєму блозі її підтвердив.
Так це чи не зовсім відповідає дійсності — сказати важко. В усякому разі, наприкінці липня президент Казахстану відвідав Алмати і поставив завдання перетворити країну з імпортера на експортера овочів і фруктів. Проте, як говорить індійське прислів’я, неможливо приховати дим від пожежі й верблюда в голій пустелі. Деякий час в Астані панувала розгубленість і невпевненість. Те все заперечувалося, Bild не читали, «Азаттик» (киргизька служба «Радіо Свобода». — Авт.) не слухали, президент взагалі нікуди не виїжджав. Потім стали говорити про те, що глава держави перебуває в короткочасній відпустці й може перебувати як проста людина де завгодно. Таке враження, що кермо державного управління можна кинути й поїхати подорожувати світом. Потім, коли приховувати стало вже зовсім неможливо, визнали, що в Німеччині Назарбаєв проходив планове медичне обстеження, яке він проходить двічі на рік. Перший раз — на батьківщині в республіканському клінічному центрі, другий — за кордоном. Та, що цікаво, раніше за кордоном для такого обстеження були московські медичні центри, потім — швейцарські. Після того, як там заблокували казахстанські рахунки, перемістився до Австрії, а після скандалу зі своїм зятем для обстежень була вибрана Німеччина.
Чутки множилися, й жару піддало інтерв’ю, яке дав московській газеті «Коммерсант» радник президента Казахстану з політичних питань Ермухамет Ертисбаєв, якого називають сірим кардиналом казахстанської політики. З нього досить ясно випливає, що наступником Назарбаєва має всі шанси стати його зять Тимур Кулібаєв, чоловік середньої дочки Динари. Саме він, на думку Ертисбаєва, здатний зберегти стратегічний курс чинного керівника країни.
Кулібаєв, якому 45 років, заснував холдинг «Алмекс», працював керівником компаній «КазТрансОйл» і Національної компанії «Транспорт нафти і газу» (створеної на базі компаній «КазТрансОйл» і «КазТрансГаз»). Із 2002-го до 2005 року — віце-президент компанії «КазМунайГаз». Після того як залишив посаду в компанії «КазМунайГаз» ініціював створення і очолив «Казахстанську асоціацію організацій нафтогазового та енергетичного комплексу «KazEnergy», що об’єднала основні національні та іноземні компанії, які працюють в енергетичному секторі Казахстану. У травні 2010 року увійшов до складу Ради підприємців при президентові Казахстану. Нині є керівником Фонду національного добробуту «Самрук-Казина» — холдинг з управління державними активами Республіки Казахстан, що перебуває під контролем уряду. На нього припадає понад 50 % ВВП республіки. Обраний головою президії Національної економічної палати Казахстану «Союз Атамекен». Як ми бачимо, кар’єра досить стрімка і, поза сумнівом, пов’язана з близькістю до самого елбаси. Злі язики стверджували, що Кулібаєв причетний до падіння Алієва, оскільки бачив у ньому конкурента в можливій боротьбі за владу після відходу Назарбаєва.
Треба сказати, що разом із Кулібаєвим є й інші претенденти на головну посаду в країні. Один із закордонних опозиціонерів — Мухтар Аблязов — дав нещодавно гучне інтерв’ю телеканалу «К+» і зробив ряд знакових заяв про політичну ситуацію в країні, зокрема, про те, що Нурсултан Назарбаєв готує в наступники прем’єра Каріма Масимова. Ертисбаєв у вже згаданому інтерв’ю категорично відкинув таку можливість. «Він відіграватиме дуже активну і велику роль в тій політичній боротьбі, яка буде неминучою з часом. Він відіграватиме дуже значну роль як людина, якій небайдужа доля Казахстану. І, безумовно, дуже значною буде його участь за допомогою своїх організаційних, інформаційних та інших ресурсів і можливостей у визначенні головного носія влади в країні. Але пориватися до ролі першої особи — я абсолютно точно знаю — в нього цього немає навіть у думках».
Звернімо увагу на деякі формулювання. Про активну і політичну боротьбу, «яка неминуча з часом», і про ті організаційні, інформаційні та інші ресурси і т.д. По-перше, визнається, що боротьба буде і, по-друге, що зрозуміло, в неї буде залучено вузьке коло тих, хто має певні ресурси.
У цьому ряду — і аким (мер) столиці Астани Імангалі Тасмагамбетов. І його Рахат Алієв вважав одним із організаторів і виконувачів інтриги проти нього. У той час Тасмагамбетов був акимом Алмати, в квітні 2008 року став на чолі столиці Астани. Був прем’єр-міністром і державним секретарем, потім — керівником адміністрації президента. Теж стрімка кар’єра.
Проблема пошуку наступника для Назарбаєва ускладнюється не лише боротьбою за владу біля трону. Набагато небезпечніші сепаратистські тенденції, які представляють реальну небезпеку для територіальної цілісності країни. У Казахстані не завершився процес утворення нації, дуже сильні племінні та родові відмінності. Казахи об’єднуються в три племінні союзи — жузи. Як відзначає інтернет-видання «Центразія»: «У західній частині країни на території Молодшого жузу знову мусуються типові для 1990 років ідеї створення незалежної від Казахстану держави. Особливу популярність має твердження, ніби адаї (один із великих родів у складі племінного союзу Молодшого жузу. Рідним краєм роду Адай нині вважається півострів Мангистау і плато Західний Устюрт. — Авт.) увесь Казахстан годують, а самі упроголодь сидять. Про це часто пишеться в статтях, які захищають Молодший жуз. Поширена думка, що якби захід Казахстану розпоряджався «своєю» нафтою самостійно, без диктату Астани, там усі вже жили б, як в Еміратах». На цю ж тему висловився і лідер Союзу мусульман Казахстану Мурат Телібеков: «Населення сьогодні перебуває в дуже важкому економічному становищі. Люди прекрасно розуміють, що сидять на «золоті», але ледь животіють». Нафта регіону, по суті, годує всю країну. Така страшенна несправедливість штовхає людей на крайнощі. Це сповна виправданий бунт. Якщо в майбутньому становище населення не поліпшиться, то Західний Казахстан може стати не лише осередком великих соціальних потрясінь, а й ініціатором сепаратистських прагнень».
До цього потрібно додати й певну терористичну діяльність, яка дуже часто поєднується з кримінальною. При цьому саме на другій складовій владі роблять упор. Були вибухи в Актобі й Астані, ліквідація цілої терористичної групи, яка вбивала поліцейських в Актюбінської області. Проте Ертисбаєв не вбачає в цьому особливої проблеми. «На мою думку, тут відіграв роль суто особистісний фактор. Я зараз не знаю, хто там був організатором, але, мабуть, знайшовся уродженець Актюбінської області. Напевно, він володів якоюсь харизмою, впливав на цю неосвічену молодь. Хоча насправді ідеологічного вмісту там дуже мало. Там було дуже багато відвертого криміналу і зв’язків із криміналітетом. Абсолютно ясно, що люди, які йдуть на вбивство поліцейських, мають мало відношення до якихось ідеологічних цінностей».
У такій досить складній і невизначеній ситуації інтерв’ю Ертисбаєва з’явилося не випадково, а переслідувало кілька цілей. Віце-президент Центру гуманітарно-політичної кон’юнктури Талгат Маміраїмов бачить одну з них в перевірці готовності казахстанського суспільства до збільшення терміну правління чинного казахстанського президента. Він упевнений, що політтехнологи «Ак Орди» (резиденція президента Республіки Казахстан. — Авт.) провели «зондування громадської думки як усередині країни, так і за її межами — в першу чергу, в сусідніх державах. Причому ключовим у даному випадку є виявлення реакції... керівництва Росії, яке останнім часом має стратегічні обопільні зв’язки та інтереси з Кулібаєвим». Але, зрозуміло, «головним у даному випадку є прагнення виявити реакцію на цю заяву Ертисбаєва основних елітних угруповань Казахстану».
Інша прихована мета безпосередньо пов’язана з дуже різким посиленням позицій середнього зятя президента Назарбаєва, вважає експерт. Тому вона виглядає, як «спроба нейтралізації Кулібаєва як претендента на трон в Астані... Адже, оголошуючи заздалегідь, без PR-підготовки, претендента на верховну владу, тим самим у більшості випадків намагаються налаштувати проти нього інших потенційних претендентів».
Приблизно такої ж думки додержується й Рахат Алієв. Інтерв’ю Ертисбаєва виглядає як спеціальний фальстарт Кулібаєва. Знаючи характер і інтриганство Назарбаєва, легко уявити, що він нишком готує на своє місце такого кандидата, про якого ніхто навіть не здогадується. І того, хто терпляче чекатиме фізичного відходу нинішнього президента Казахстану. І ніяк не раніше.
